Український інститут ініціював створення деколонізаційного посібника для закордонних музеїв

Український інститут ініціював створення деколонізаційного посібника для закордонних музеїв – з фокусом на Україні.

Про це повідомляє Український інститут.

Це перший посібник такого роду, який розробили спеціально для музеїв та закладів культурної спадщини в Україні, Великій Британії та по всьому світі.
 
Путівник стане доступним інструментом для фахівців і всіх, хто намагається правильно визначити та описати культурну спадщину зі Східної Європи. Він також допоможе виявити приховані упередження та стереотипи, які могли виникнути внаслідок десятиліть агресивної політики колонізаторів. 
 
Посібник пропонуватиме кілька практичних кроків і відповіді на запитання:
 
  • Як ідентифікувати українську культурну спадщину?
  • Як описувати історично змінювані державні кордони?
  • Як уникати некоректної лексики, термінології та маркування?
  • Як представляти суперечливу спадщину?
Підхід до розробки посібника спирається на методологію, використану Асоціацією музеїв при створенні посібника "Підтримка деколонізації в музеях", опублікованого в 2021 році. Створений на основі серії семінарів, фокус-груп і незалежного тестування, посібник опублікують в цифровому форматі.
 
Посібник буде доступний для безкоштовного завантаження. Проєкт ініційований Українським інститутом та розроблений у співпраці з Museums Association, ICOM UK – International Council of Museums UK та ICOM Ukraine за підтримки British Council Ukraine.
 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".