Український інститут ініціював створення деколонізаційного посібника для закордонних музеїв

Український інститут ініціював створення деколонізаційного посібника для закордонних музеїв – з фокусом на Україні.

Про це повідомляє Український інститут.

Це перший посібник такого роду, який розробили спеціально для музеїв та закладів культурної спадщини в Україні, Великій Британії та по всьому світі.
 
Путівник стане доступним інструментом для фахівців і всіх, хто намагається правильно визначити та описати культурну спадщину зі Східної Європи. Він також допоможе виявити приховані упередження та стереотипи, які могли виникнути внаслідок десятиліть агресивної політики колонізаторів. 
 
Посібник пропонуватиме кілька практичних кроків і відповіді на запитання:
 
  • Як ідентифікувати українську культурну спадщину?
  • Як описувати історично змінювані державні кордони?
  • Як уникати некоректної лексики, термінології та маркування?
  • Як представляти суперечливу спадщину?
Підхід до розробки посібника спирається на методологію, використану Асоціацією музеїв при створенні посібника "Підтримка деколонізації в музеях", опублікованого в 2021 році. Створений на основі серії семінарів, фокус-груп і незалежного тестування, посібник опублікують в цифровому форматі.
 
Посібник буде доступний для безкоштовного завантаження. Проєкт ініційований Українським інститутом та розроблений у співпраці з Museums Association, ICOM UK – International Council of Museums UK та ICOM Ukraine за підтримки British Council Ukraine.
 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.