IN MEMORIAM: Помер історик Микола Крикун

Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка відійшов у вічність на 92 році життя.

Про це повідомляє колектив історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. 

"26 листопада після тривалої хвороби помер відомий український історик, Заслужений професор Львівського національного університету, почесний доктор Університету імені М.Кюрі-Складовської в Любліні Микола Григорович Крикун", - йдеться у повідомленні.

Микола Крикун народився 9 травня 1932 року в Житомирі. Випускник історичного факультету Львівського  університету. Від 1958 року працював у ньому на посадах асистента, викладача, доцента та професора, завідував кафедрою історії. Доктор історичних наук. Вивчав історію українських земель у складі Польської держави у XV—XVIII століттях.

"Мені пощастило потрапити в коло тих, кого Микола Григорович любив, навіть прощав якісь дрібні речі, до яких у інших був нетерпимим. Кілька років тому я зауважила, що позитивіст Микола Григорович стає чутливим до дуже нових підходів у дослідженнях різних сторін минулого. Це мене неймовірно тішило – Микола Григорович виглядав у своїх поглядах сучасніших від багатьох тих, хто на покоління, а то й два, був молодшим від нього", - написала історикиня Наталія Старченко.

 
Фото: Віталій Михайловський / Український тиждень

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.