IN MEMORIAM: Помер історик Микола Крикун

Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка відійшов у вічність на 92 році життя.

Про це повідомляє колектив історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. 

"26 листопада після тривалої хвороби помер відомий український історик, Заслужений професор Львівського національного університету, почесний доктор Університету імені М.Кюрі-Складовської в Любліні Микола Григорович Крикун", - йдеться у повідомленні.

Микола Крикун народився 9 травня 1932 року в Житомирі. Випускник історичного факультету Львівського  університету. Від 1958 року працював у ньому на посадах асистента, викладача, доцента та професора, завідував кафедрою історії. Доктор історичних наук. Вивчав історію українських земель у складі Польської держави у XV—XVIII століттях.

"Мені пощастило потрапити в коло тих, кого Микола Григорович любив, навіть прощав якісь дрібні речі, до яких у інших був нетерпимим. Кілька років тому я зауважила, що позитивіст Микола Григорович стає чутливим до дуже нових підходів у дослідженнях різних сторін минулого. Це мене неймовірно тішило – Микола Григорович виглядав у своїх поглядах сучасніших від багатьох тих, хто на покоління, а то й два, був молодшим від нього", - написала історикиня Наталія Старченко.

 
Фото: Віталій Михайловський / Український тиждень

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.