IN MEMORIAM: Помер історик Микола Крикун

Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка відійшов у вічність на 92 році життя.

Про це повідомляє колектив історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. 

"26 листопада після тривалої хвороби помер відомий український історик, Заслужений професор Львівського національного університету, почесний доктор Університету імені М.Кюрі-Складовської в Любліні Микола Григорович Крикун", - йдеться у повідомленні.

Микола Крикун народився 9 травня 1932 року в Житомирі. Випускник історичного факультету Львівського  університету. Від 1958 року працював у ньому на посадах асистента, викладача, доцента та професора, завідував кафедрою історії. Доктор історичних наук. Вивчав історію українських земель у складі Польської держави у XV—XVIII століттях.

"Мені пощастило потрапити в коло тих, кого Микола Григорович любив, навіть прощав якісь дрібні речі, до яких у інших був нетерпимим. Кілька років тому я зауважила, що позитивіст Микола Григорович стає чутливим до дуже нових підходів у дослідженнях різних сторін минулого. Це мене неймовірно тішило – Микола Григорович виглядав у своїх поглядах сучасніших від багатьох тих, хто на покоління, а то й два, був молодшим від нього", - написала історикиня Наталія Старченко.

 
Фото: Віталій Михайловський / Український тиждень

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.