В Росії хочуть запровадити День пам'яті жертв геноциду радянського народу

В Росії може з'явитися нова офіційна дата - День пам'яті жертв геноциду радянського народу.

Про це пише низка російських ЗМІ.

Зазначають, що законопроєкт знаходиться на стадії розробки, і депутати ще не визначилися з датою. Це може бути 19 квітня — цього дня 1943 року вийшов указ про покарання нацистів, винних у вбивствах та катуваннях радянських громадян. Або 8 лютого — 1946 року цього дня обвинувач від СРСР Роман Руденко виступив із вступною промовою на Нюрнберзькому процесі.

Про те, що під час Другої світової війни від геноциду постраждали не лише євреї, а й громадяни Радянського Союзу, у російських політичних та наукових колах почали говорити лише нещодавно.

У 2023 році Слідчий комітет РФ почав доводити геноцид радянського народу у Калузької області. У лютому 2024 року суд визнав геноцидом народів СРСР злочини нацистів у Курській області. А в березні 2023 року Держдума ухвалила заяву про визнання геноциду народів СРСР у 1941-1945 роках.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.