АНОНС: виставка УІНП "10 років війни - 10 років спротиву"

26 лютого у Києві Український інститут національної пам'яті презентуватиме виставку "10 років війни – 10 років спротиву", що базується на матеріалах Віртуального музею російської агресії.

Про це повідомляє УІНП.

До 10-ї річниці початку російсько-української війни Український інститут національної пам'яті спільно з Центром дослідження безпекового середовища "Прометей" та Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підготували виставку "10 років агресії – 10 років спротиву" на матеріалах Віртуального музею російської агресії.

До участі в заході запрошені: 

  • Ростислав Карандєєв, т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України;
  • Олександр Порхун, т. в. о. Міністра у справах ветеранів України;
  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті
  • Таміла Ташева, постійна представниця Президента України в АР Крим;
  • Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Ольга Волянюк, аналітикиня Центру досліджень безпекового середовища "Прометей"

Виставка містить 15 тематичних банерів. На кожному банері розкриваються різні аспекти російсько-української війни: злочини, руйнування, екологічні катастрофи, громадський спротив, морська та повітряна агресії, міжнародна консолідація, втрачена власність, злочини проти медіа та інші.

Коли: 26 лютого о 15:00

Де: Київ, вул. Хрещатик, 22 (біля Головпоштамту).

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.