З нагоди 140-річччя від дня народження Наталі Полонської-Василенко презентували підбірку її фото і документів

Центральний державний історичний архів України презентував підбірку документів історика, археолога та архівіста Наталі Полонської-Василенко.

Про це інформує Центральний державний історичний архів України, м. Київ.

ЦДІАК України пропонує невеличку підбірку документів з життя Наталі Полонської-Василенко на еміграції, яке відбилося в її листуванні з донькою останнього гетьмана України Павла Скоропадського – Єлисаветою Скоропадською-Кужим.

Наталя Полонська-Василенко-Моргун (уроджена – Меньшова), народилась 31.01.1884 (12.02.1884) у м. Харкові. Дитинство та юність провела у Києві, закінчила Київську Фундукліївську жіночу гімназію і Київські вищі жіночі курси, після закінчення яких в 1915 року склала іспити і отримала посаду приват-доцента у Київському університеті Св. Володимира. У 1916–1917 рр. продовжувала дослідницьку діяльність в архівах Москви; після повернення у 1917-му до Києва займалася викладацькою діяльністю. Працювала в багатьох наукових установах, серед іншого – в комісіях Всеукраїнської академії наук (ВУАН).

З Київським центральним архівом давніх актів доля зв'язувала її двічі – вперше вона працювала в 1925–1927 рр. на посаді архівного реєстратора та помічника ученого архівіста, вдруге – очолила архів як директор (в 1941–1943 рр.). Пізніше переїхала до Львова, з 1944 р. була членом Львівської церковно-археологічної комісії, того ж року емігрувала до Праги, де обрана дійсним членом Українського історично-філологічного товариства.

У 1945 р. виїхала до Мюнхена, де брала участь в організації Українського вільного університету (УВУ). На еміграції мешкала в Дорнштадті (Німеччина) та продовжувала активну наукову (з питань української козаччини, історії Південної України, історії церкви, культури та ін.) та громадську діяльність.

Померла в 1973 року, була похована в м. Дорнштадті (Німеччина) поряд з чоловіком Олександром Моргуном.

Ознайомитись з добіркою документів можна за посиланням.
 
Фотографія Наталі Полонської-Василенко та її чоловіка Олександра Моргуна

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.