Архів у Івано-Франківську оцифрує періодику ЗУНР

Державний архів Івано-Франківської області розпочинає новий проєкт з оцифрування найдавніших періодичних видань, що зберігають в бібліотечних фондах архіву.

Про це пишуть Версії з посиланням на Державний архів Івано-Франківської області.

На першому етапі оцифрують періодичні видання з найдавнішого часу до 1944 року. Першими на вебсайті архіву будуть розміщені газети періоду ЗУНР ("Република", "Републиканець"), "Нова зоря", "Новий час", "Громадські вісті", "Кур'єр станіславівський", "Станіславівські вісті" та інші. Наразі розпочалась робота для підготовки та збільшення місця, щоб розмістити інформацію на сервері архіву.

Доступ буде вільний, не потрібно буде додатково реєструватися, перегляд газет буде безкоштовний та відкритий, розглядають можливість встановити мову інтерфейсу за назвою газети та її датуванням, змістом для іноземців.

Ресурс архіву на першому етапі буде розміщувати понад 100 газет та журналів в електронному форматі. Наразі вебсайт ДАІФО розпочинає розвиватися і в пріоритеті передбачено оцифрування всіх періодичних видань, що охоплюють різні аспекти місцевих, регіональних і національних новин.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.