Архів у Івано-Франківську оцифрує періодику ЗУНР

Державний архів Івано-Франківської області розпочинає новий проєкт з оцифрування найдавніших періодичних видань, що зберігають в бібліотечних фондах архіву.

Про це пишуть Версії з посиланням на Державний архів Івано-Франківської області.

На першому етапі оцифрують періодичні видання з найдавнішого часу до 1944 року. Першими на вебсайті архіву будуть розміщені газети періоду ЗУНР ("Република", "Републиканець"), "Нова зоря", "Новий час", "Громадські вісті", "Кур'єр станіславівський", "Станіславівські вісті" та інші. Наразі розпочалась робота для підготовки та збільшення місця, щоб розмістити інформацію на сервері архіву.

Доступ буде вільний, не потрібно буде додатково реєструватися, перегляд газет буде безкоштовний та відкритий, розглядають можливість встановити мову інтерфейсу за назвою газети та її датуванням, змістом для іноземців.

Ресурс архіву на першому етапі буде розміщувати понад 100 газет та журналів в електронному форматі. Наразі вебсайт ДАІФО розпочинає розвиватися і в пріоритеті передбачено оцифрування всіх періодичних видань, що охоплюють різні аспекти місцевих, регіональних і національних новин.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.