АНОНС: Презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки»

8 лютого у Музеї української діаспори відбудеться презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки».

Про це інформує Музей української діаспори.

"Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" - це збірка 52 окремих розповідей про дії радянських спецслужб протягом 1920-х -1980-х років проти визначних діячів українського національно-визвольного руху, що після поразки визвольних змагань 1917-1921 років та Другої світової війни опинилися в Європі та в Північній Америці.

Висвітлені як загальні радянські терористичні та інформаційні практики так і конкретні спецоперації проти Андрія Мельника, Степана Бандери, Євгена Коновальця, Павла Скоропадського, Ярослава Стецька, Василя Вашиваного та багатьох інших.

Книга написана на матеріалах найбільш закритого та секретного архіву українських силових органів – Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України, то ж в ній безліч нових та екслюзивних фактів та сюжетів.

Книгу презентуватимуть:

Автор: журналіст та письменник Олександр Скрипник

Видавець: директорка "Видавничого дому "АДЕФ-Україна" Алла Істоміна

Крім презентації, автор дослідження поділитися своїми думками про нинішні російські терористичні і розвідувальні практики та їхню тяглість із радянських часів та іншими інсайтами. 

Організатори події: Музей української діаспори, Видавничий дім "АДЕФ-Україна"

Локація: Музей української діаспори

Початок заходу о 17:00.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.