Всеукраїнський рейтинг "Книжка року 2023" оголосив переможців

Серед номінантів книги істориків Радомира Мокрика, Сергія Плохія, Володимира В'ятровича та Вахтанга Кіпіані.

Про це йдеться на сайті Буквоїд.

У номінації "Минувшина: дослідження / документи" першим у рейтингу книга історика Радомира Мокрика "Бунт проти імперії: українські шістдесятники".

"Вдячний за високу оцінку – в такій компанії не те що перемогти, а й просто опинитись – вже сприймаю за честь. Мабуть, це й хороша нагода підтвердити – успіх "Бунту" спонукає продовжувати в такому ж ключі, ми з Іваном Малковичем вже домовились, що у видавництві "Абабагаламага" вийдуть й "Дисиденти" - саме як продовження "Бунту". І вже працюємо над цим", - написав Радомир Мокрик.

Друга у рейтингу у цій намінації посіла місце книга Сергія Плохія "Російсько-українська війна: повернення історії", третє - Лесі Бондарук "Прямостояння. Українці в особливих таборах ҐУЛАҐу".

У номінації "Минувшина: Популярні видання / історична публіцистика" у трійці лідерів опинилися такі видання: "За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі", книга Володимира В'ятровича "Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну" та книга Вахтанга Кіпіані "Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті".

Всеукраїнський рейтинг "Книжка року" щороку складають на основі експертного опитування. Рейтинг видання - це кількість набраних балів поділена на кількість експертів номінації. У 2023 році за всіма категоріями оцінювалося майже 700 видань, що на третину більше, ніж у 2022-му. 

З результатами рейтингу 2023 року можна ознайомитися за посиланням.

 

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.