У Львові оголосили архітектурний конкурс на відбудову музею Шухевича

у Львові оголосили Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на відбудову Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича після атаки "шахедів".

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Мета конкурсу – пошук найкращого проєктного рішення відновлення музею, а також розвитку прилеглої території із формуванням нового рекреаційно-меморіального простору імені Романа Шухевича. 

"Ми зібрали всю можливу документацію щодо музею, експозицію, як вона виглядала, важливі елементи, в тому числі криївку, яку ми хочемо відтворити в оригінальному вигляді. Ми хочемо максимально автентики тут зберегти. Зокрема для цього зберегли автентичну цеглу, яку вдалося неушкодженою забрати з місця обстрілу. ", — каже головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Зареєструватися на конкурс можна з 5 березня і до 17:00 25 березня 2024 року за посиланням. Подати конкурсний проєкт можна до 17:00 6 травня 2024 року. В травні журі визначить переможців конкурсу.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня внаслідок атаки "шахедів" музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі вщент згорів.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.