Добудова Музею Голодомору-геноциду за кошти Канади: ВР підтримала проєкт у першому читанні

Верховна Рада прийняла за основу зміни до Закону "Про музеї та музейну справу", що дозволить добудувати Національний музей Голодомору-геноциду коштом Уряду Канади.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

"Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні ініційовані МКІП зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу" щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду", - йдеться у повідомленні.

Національний музей Голодомору-геноциду отримає наглядову та експертну ради, куди увійдуть представники діаспори та нащадки жертв Голодомору. Також до цих консультативно-дорадчих органів увійдуть представники фахових та наукових груп. У МКІП підкреслюють, що усе це допоможе Музею в своїй роботі впроваджувати найкращі міжнародні практики.

"Це ще один крок до відкриття усього комплексу Музею Голодомору для відвідувачів. Добудова музею має стати як символом незламності українського народу, так і способом донесення правди світу про злочини кремля", – сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Як повідомлялося, уряд схвалив ініційовані Міністерством культури та інформаційної політики зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу", які стосуються впровадження сучасних форм організації діяльності в роботі Національного музею Голодомору-геноциду. Він враховує рекомендації канадських партнерів щодо посилення інституційної спроможності Музею та модернізації процесів у музейній сфері.

Також уряд Канади допомагатиме фінансово в реалізації проєкту будівництва Другої черги музею відповідно до домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.