Добудова Музею Голодомору-геноциду за кошти Канади: ВР підтримала проєкт у першому читанні

Верховна Рада прийняла за основу зміни до Закону "Про музеї та музейну справу", що дозволить добудувати Національний музей Голодомору-геноциду коштом Уряду Канади.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

"Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні ініційовані МКІП зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу" щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду", - йдеться у повідомленні.

Національний музей Голодомору-геноциду отримає наглядову та експертну ради, куди увійдуть представники діаспори та нащадки жертв Голодомору. Також до цих консультативно-дорадчих органів увійдуть представники фахових та наукових груп. У МКІП підкреслюють, що усе це допоможе Музею в своїй роботі впроваджувати найкращі міжнародні практики.

"Це ще один крок до відкриття усього комплексу Музею Голодомору для відвідувачів. Добудова музею має стати як символом незламності українського народу, так і способом донесення правди світу про злочини кремля", – сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Як повідомлялося, уряд схвалив ініційовані Міністерством культури та інформаційної політики зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу", які стосуються впровадження сучасних форм організації діяльності в роботі Національного музею Голодомору-геноциду. Він враховує рекомендації канадських партнерів щодо посилення інституційної спроможності Музею та модернізації процесів у музейній сфері.

Також уряд Канади допомагатиме фінансово в реалізації проєкту будівництва Другої черги музею відповідно до домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.