АНОНС: дискусія "Добровольці у боротьбі за незалежність України – від 1914 до 2024 року"

У Києві напередодні Дня українського добровольця 12 березня відбудеться дискусія за участі істориків "Добровольці у боротьбі за незалежність України – від 1914 до 2024 року".

Про це інформує УІНП.

Напередодні Дня українського добровольця разом з істориками поговоримо про те, хто саме ставав добровольцем у різні періоди боротьби за незалежність України, та про розвиток добровольчого руху з часів Революції Гідності й після початку російсько-української війни.

Дата: 12 березня, 17:30.

Локація: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх)

Програма:
17:30–18:20 – показ фільму "Легіон. Хроніка УГА 1918–1919";
18:20–19:30 – дискусія.

Про феномен добровольчого руху в Україні говоритимуть:

- Іван Стичинський – кандидат історичних наук, історик, етнолог, співробітник Українського інституту національної пам'яті;

- Аліна Понипаляк – кандидатка історичних наук, експертка Українського центру безпеки та співпраці;

- Тетяна Швидченко – кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін "Зіґмунд Фройд Університет Україна", засновниця ГО "Експертний корпус".

Модерує Юлія Пішта – волонтерка, громадська активістка, співробітниця Національного музею Революції Гідності.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Онлайн-трансляцію дискусії можна буде переглянути:

- на фейсбук-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру

- на фейсбук-сторінці УІНП

- на ютуб-каналі Музею Майдану.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, Український інститут національної пам'яті.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.