АНОНС: дискусія "Добровольці у боротьбі за незалежність України – від 1914 до 2024 року"

У Києві напередодні Дня українського добровольця 12 березня відбудеться дискусія за участі істориків "Добровольці у боротьбі за незалежність України – від 1914 до 2024 року".

Про це інформує УІНП.

Напередодні Дня українського добровольця разом з істориками поговоримо про те, хто саме ставав добровольцем у різні періоди боротьби за незалежність України, та про розвиток добровольчого руху з часів Революції Гідності й після початку російсько-української війни.

Дата: 12 березня, 17:30.

Локація: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх)

Програма:
17:30–18:20 – показ фільму "Легіон. Хроніка УГА 1918–1919";
18:20–19:30 – дискусія.

Про феномен добровольчого руху в Україні говоритимуть:

- Іван Стичинський – кандидат історичних наук, історик, етнолог, співробітник Українського інституту національної пам'яті;

- Аліна Понипаляк – кандидатка історичних наук, експертка Українського центру безпеки та співпраці;

- Тетяна Швидченко – кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін "Зіґмунд Фройд Університет Україна", засновниця ГО "Експертний корпус".

Модерує Юлія Пішта – волонтерка, громадська активістка, співробітниця Національного музею Революції Гідності.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Онлайн-трансляцію дискусії можна буде переглянути:

- на фейсбук-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру

- на фейсбук-сторінці УІНП

- на ютуб-каналі Музею Майдану.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, Український інститут національної пам'яті.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.