Український аудіогід з’явився ще у двох музеях Швеції та Австрії

Аудіогіди українською мовою запрацювали ще у двох світових музеях – музеї Нобелівської премії у Стокгольмі та в музеї імператриці Сісі (Єлизавети) у Відні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Президента.

У музеї Нобелівської премії у Стокгольмі відкрилася виставка "Речі, які змінили світ" з українським супроводом. На ній представлені 250 експонатів із колекції закладу, які подарували лауреати Нобелівської премії.

Також український аудіогід доступний у музеї імператриці Сісі. Серед понад 300 його експонатів – особисті речі дружини австрійського імператора Франца Йосифа. Відвідувачі також можуть побувати в апартаментах імператорського подружжя ХІХ сторіччя.

Таким чином, проєкт Зеленської з поширення української мови у провідних історичних та музейних пам'ятках світу втілений уже у 82 об'єктах 44 країн. Два нові аудіогіди впроваджені за підтримки посольств України в Республіці Австрія та Королівстві Швеція.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.