Український аудіогід з’явився ще у двох музеях Швеції та Австрії

Аудіогіди українською мовою запрацювали ще у двох світових музеях – музеї Нобелівської премії у Стокгольмі та в музеї імператриці Сісі (Єлизавети) у Відні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Президента.

У музеї Нобелівської премії у Стокгольмі відкрилася виставка "Речі, які змінили світ" з українським супроводом. На ній представлені 250 експонатів із колекції закладу, які подарували лауреати Нобелівської премії.

Також український аудіогід доступний у музеї імператриці Сісі. Серед понад 300 його експонатів – особисті речі дружини австрійського імператора Франца Йосифа. Відвідувачі також можуть побувати в апартаментах імператорського подружжя ХІХ сторіччя.

Таким чином, проєкт Зеленської з поширення української мови у провідних історичних та музейних пам'ятках світу втілений уже у 82 об'єктах 44 країн. Два нові аудіогіди впроваджені за підтримки посольств України в Республіці Австрія та Королівстві Швеція.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.