У день загибелі головнокомандувача УПА на руїнах його музею презентували виставку "Знайти Романа Шухевича"

До 30 червня виставку можна безкоштовно оглянути в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.
 

5 березня, у рамках заходів із вшанування Романа Шухевича, організованих Львівською ОВА, Львівською обласною радою та Львівським історичним музеєм, Центр досліджень визвольного руху представив виставку "Знайти Романа Шухевича" про життя та діяльність головного командира УПА.

"Виставка "Знайти Шухевича" - це розповідь про Головного командира УПА зрозумілими словами. Вона для тих, хто хоче знати більше про історію боротьби України проти Росії, але не знає, з чого почати", - каже авторка книги "Роман Шухевич. Життя легенди" Олеся Ісаюк. 

Два десятки інформаційних банерів допоможуть зруйнувати міфи про генерала Шухевича та розповісти унікальні та маловідомі факти з його життя. Одразу опісля презентації на руїнах знищеного музею в Білогорщі виставка "Знайти Романа Шухевича" перемістилася до Львова - у Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. Степана Бандери, 1). Тут вона триватиме кілька місяців - до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Вхід на виставку - вільний.

"Шухевич вмів обʼєднувати, саме він із розрізнених повстанських груп зробив справжню армію з єдиними командуванням. Шухевич і нині має обʼєднати - тепер довкола відновлення його музею, зруйнованого росіянами. Маємо відкласти вбік всі політичні суперечки і спільно зробити так, аби якнайшвидше відкрити відновлений музей. Аби сюди знову приходили тисячі людей. Аби повернути Шухевича в стрій для нинішньої боротьби з Росією", - зауважує народний депутат України, історик Володимир В'ятрович. 

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.