У день загибелі головнокомандувача УПА на руїнах його музею презентували виставку "Знайти Романа Шухевича"

До 30 червня виставку можна безкоштовно оглянути в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.
 

5 березня, у рамках заходів із вшанування Романа Шухевича, організованих Львівською ОВА, Львівською обласною радою та Львівським історичним музеєм, Центр досліджень визвольного руху представив виставку "Знайти Романа Шухевича" про життя та діяльність головного командира УПА.

"Виставка "Знайти Шухевича" - це розповідь про Головного командира УПА зрозумілими словами. Вона для тих, хто хоче знати більше про історію боротьби України проти Росії, але не знає, з чого почати", - каже авторка книги "Роман Шухевич. Життя легенди" Олеся Ісаюк. 

Два десятки інформаційних банерів допоможуть зруйнувати міфи про генерала Шухевича та розповісти унікальні та маловідомі факти з його життя. Одразу опісля презентації на руїнах знищеного музею в Білогорщі виставка "Знайти Романа Шухевича" перемістилася до Львова - у Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. Степана Бандери, 1). Тут вона триватиме кілька місяців - до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Вхід на виставку - вільний.

"Шухевич вмів обʼєднувати, саме він із розрізнених повстанських груп зробив справжню армію з єдиними командуванням. Шухевич і нині має обʼєднати - тепер довкола відновлення його музею, зруйнованого росіянами. Маємо відкласти вбік всі політичні суперечки і спільно зробити так, аби якнайшвидше відкрити відновлений музей. Аби сюди знову приходили тисячі людей. Аби повернути Шухевича в стрій для нинішньої боротьби з Росією", - зауважує народний депутат України, історик Володимир В'ятрович. 

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.