У день загибелі головнокомандувача УПА на руїнах його музею презентували виставку "Знайти Романа Шухевича"

До 30 червня виставку можна безкоштовно оглянути в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.
 

5 березня, у рамках заходів із вшанування Романа Шухевича, організованих Львівською ОВА, Львівською обласною радою та Львівським історичним музеєм, Центр досліджень визвольного руху представив виставку "Знайти Романа Шухевича" про життя та діяльність головного командира УПА.

"Виставка "Знайти Шухевича" - це розповідь про Головного командира УПА зрозумілими словами. Вона для тих, хто хоче знати більше про історію боротьби України проти Росії, але не знає, з чого почати", - каже авторка книги "Роман Шухевич. Життя легенди" Олеся Ісаюк. 

Два десятки інформаційних банерів допоможуть зруйнувати міфи про генерала Шухевича та розповісти унікальні та маловідомі факти з його життя. Одразу опісля презентації на руїнах знищеного музею в Білогорщі виставка "Знайти Романа Шухевича" перемістилася до Львова - у Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. Степана Бандери, 1). Тут вона триватиме кілька місяців - до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Вхід на виставку - вільний.

"Шухевич вмів обʼєднувати, саме він із розрізнених повстанських груп зробив справжню армію з єдиними командуванням. Шухевич і нині має обʼєднати - тепер довкола відновлення його музею, зруйнованого росіянами. Маємо відкласти вбік всі політичні суперечки і спільно зробити так, аби якнайшвидше відкрити відновлений музей. Аби сюди знову приходили тисячі людей. Аби повернути Шухевича в стрій для нинішньої боротьби з Росією", - зауважує народний депутат України, історик Володимир В'ятрович. 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.