У Львові обрали переможця архітектурного конкурсу на кращий проєкт пам’ятника Коновальцю

У Львові завершився конкурс на найкращий дизайн міського простору, який включає монумент Євгену Коновальцю.

Про це повідомив мер міста Андрій Садовий.

Одноголосну перемогу серед високошанованого журі отримала пропозиція творчого колективу під керівництвом Дмитра Сорокевича.

"В центрі сучасної композиції ідея життя провідника національно-визвольного руху Євгена Коновальця. "У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю". Це напис-цитата, яка буде розташована на зброярні. Зброярня власне стає ключовим елементом простору. Вона досі залишається відкритою, адже наша боротьба триває", - написав Андрій Садовий.

Для створення внутрішніх елементів буде використаний метал з уламків ворожої техніки. 

Цей простір планується, що буде на території НУ "Львівська політехніка" на перетині вулиць Коновальця і Бандери.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.