У Латвії в Музей окупації кинули "коктейль Молотова"

28 лютого невідомий кинув "коктейль Молотова" в Музей окупації Латвії в Ризі.

Про це йдеться на сайті музею.

"Коктейль Молотова" кинули у вікно в кабінет директора музею. Загорілися документи та крісло. 

Директорка музею Солвіта Віба заявила, що на її думку, "це був навмисний, спланований напад на Музей окупації".  

Президент Едґарс Рінкевичс висловив сподівання, що після того, як винуватців буде знайдено, "система правосуддя відреагує адекватно і будуть застосовані суворі покарання для тих, хто вчиняє подібні провокації".

1 березня латвійська поліція затримала чоловіка, якого підозрюють у тому, що він кинув запалювальну суміш у кабінет директора Латвійського музею окупації.

За словами міністра внутрішніх справ Ріхарда Козловскіса, кримінальний злочин, який передбачає позбавлення волі на строк до 10 років, необхідно оцінювати з урахуванням умов гібридної війни проти Латвії. 

Музей окупації Латвії, розташований у Старому місті Риги, був заснований у 1993 році. Він розповідає про радянську окупацію (1940—1941 та 1944—1991) та німецьку окупацію (1941—1944).

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.