У Латвії в Музей окупації кинули "коктейль Молотова"

28 лютого невідомий кинув "коктейль Молотова" в Музей окупації Латвії в Ризі.

Про це йдеться на сайті музею.

"Коктейль Молотова" кинули у вікно в кабінет директора музею. Загорілися документи та крісло. 

Директорка музею Солвіта Віба заявила, що на її думку, "це був навмисний, спланований напад на Музей окупації".  

Президент Едґарс Рінкевичс висловив сподівання, що після того, як винуватців буде знайдено, "система правосуддя відреагує адекватно і будуть застосовані суворі покарання для тих, хто вчиняє подібні провокації".

1 березня латвійська поліція затримала чоловіка, якого підозрюють у тому, що він кинув запалювальну суміш у кабінет директора Латвійського музею окупації.

За словами міністра внутрішніх справ Ріхарда Козловскіса, кримінальний злочин, який передбачає позбавлення волі на строк до 10 років, необхідно оцінювати з урахуванням умов гібридної війни проти Латвії. 

Музей окупації Латвії, розташований у Старому місті Риги, був заснований у 1993 році. Він розповідає про радянську окупацію (1940—1941 та 1944—1991) та німецьку окупацію (1941—1944).

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.