АНОНС: Виставка "Знайти Романа Шухевича"

5 березня на території зруйнованого 1 січня 2024 року внаслідок падіння уламку російського безпілотника Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі, що на околиці Львова, відбудуться пам’ятні заходи.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.

5 березня виставка "Знайти Романа Шухевича" буде презентована на руїнах знищеного музею в Білогорщі, а опісля переміститься до Львова – у Музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. Степана Бандери, 1), де триватиме кілька місяців – до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Завдяки виставці "Знайти Романа Шухевича" кожен охочий зможе дізнатися:

– яким чином дід Романа Шухевича долучився до створення "Тіней забутих предків";

– як квартирант Шухевичів Євген Коновалець вплинув на малого Ромка та за що на майбутнього генерала скаржилися в польській школі.

– за яких обставин у 19 років Шухевич вчинив перший атентат;

– чому опинився у в'язниці і як вона допомогла Роману Шухевичу стати бізнесменом у сфері реклами; – яким він був командиром і коли за ним полювало сім сотень чекістів;

– як склалася доля дружини та дітей Шухевича після його смерті;

– чому ніхто не знає місце поховання головного командира УПА й навіщо частину його справи спалили у вже незалежній Україні…

Виставка "Знайти Романа Шухевича" створена за підтримки Українського культурного фонду на основі матеріалів книги наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху д-ра Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Життя легенди" (Наш Формат, 2023). 

У заходах із вшанування Романа Шухевича 5 березня 2024 року на території знищеного Музею Романа Шухевича в Білогорщі візьмуть участь чільні представники Львівської ОВА, Львівської облради, заступник директора Львівського історичного музею Петро Слободян, а також авторка книги "Роман Шухевич. Життя легенди", наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк, народний депутат України, історик Володимир В'ятрович, історик, військовослужбовець ЗСУ Руслан Забілий, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Коли: 5 березня, о 14:00

Де: Львів, вул. Білогорща, 76а

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.