Тисячолітнє Городище на Рівненщині повернули у державну власність

На Рівненщині суд ухвалив рішення про повернення державі земельної ділянки історико-культурного призначення в урочищі "Замок" на околиці села Кунин на Рівненщині.

Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

"Рішенням Здолбунівського районного суду задоволено позовні вимоги Здолбунівської окружної прокуратури та зобов'язано фізичну особу повернути державі земельну ділянку історико-культурного призначення вартістю ₴3,2 мільйона", - йдеться у повідомленні.

Як встановила прокуратура, попри законодавчу заборону, рішенням сільської ради незаконно передали у приватну власність фізичній особі земельну ділянку, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення. Йдеться про Городище, розташоване в урочищі "Замок" на околиці села Кунин Здовбицької територіальної громади.

Як об'єкт історії та культури воно перебуває під особливою охороною, а землі під ним можуть бути винятково у власності держави. Свого часу на території Городища археологами зібрано уламки гончарного посуду Х – ХI ст. та ХVII – ХVIII ст.

Наразі прокуратура довела незаконність приватизації землі з історичною пам'яткою. Заходи щодо фактичного повернення землі на користь держави будуть вжиті після набрання судовим рішенням законної сили.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.