Тисячолітнє Городище на Рівненщині повернули у державну власність

На Рівненщині суд ухвалив рішення про повернення державі земельної ділянки історико-культурного призначення в урочищі "Замок" на околиці села Кунин на Рівненщині.

Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

"Рішенням Здолбунівського районного суду задоволено позовні вимоги Здолбунівської окружної прокуратури та зобов'язано фізичну особу повернути державі земельну ділянку історико-культурного призначення вартістю ₴3,2 мільйона", - йдеться у повідомленні.

Як встановила прокуратура, попри законодавчу заборону, рішенням сільської ради незаконно передали у приватну власність фізичній особі земельну ділянку, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення. Йдеться про Городище, розташоване в урочищі "Замок" на околиці села Кунин Здовбицької територіальної громади.

Як об'єкт історії та культури воно перебуває під особливою охороною, а землі під ним можуть бути винятково у власності держави. Свого часу на території Городища археологами зібрано уламки гончарного посуду Х – ХI ст. та ХVII – ХVIII ст.

Наразі прокуратура довела незаконність приватизації землі з історичною пам'яткою. Заходи щодо фактичного повернення землі на користь держави будуть вжиті після набрання судовим рішенням законної сили.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".