У Канаді знесли пам'ятник першій українській дивізії "Галичина"

В Канаді на цвинтарі у містечку Оквілл знесли пам'ятник першій українській дивізії "Галичина" — учасникам боїв під Бродами 1944 року.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

"Нагадаю, що там також встановлено Меморіал на честь УПА, а також кенотаф, на якому зображена емблема 14-ї ваффен-гренадерської дивізії СС (1-ша Галицька), і напис "Тим, хто загинув за свободу України". Фактично, відбулася наруга над могилами героїв, які зі зброєю в руках билися за незалежність України. Треба визнати: українців і Україну принизили на очах усього світу. Московська пропаганда виявилася сильнішою за принципи демократії і поваги до прав людини , якими так хизується Канада", - написав у Телеграмі Богдан Червак.

Пам'ятний знак учасникам боїв під Бродами 1944 року перебував на українському цвинтарі з 1988-го. Меморіал на Українському кладовищі св. Володимира неодноразово піддавався вандалізму. Питання знесення актуалізувалося після скандалу із вшануванням у парламенті Канади ветерана дивізії СС "Галичина" Ярослава Гунька.

Також у соцмережах поширили відео знесення пам'ятника учасникам боїв під Бродами 1944 року в Оквіллі.

 
Пам'ятник першій українській дивізії "Галичина"
Фото: Вахтанг Кіпіані

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.