У Канаді знесли пам'ятник першій українській дивізії "Галичина"

В Канаді на цвинтарі у містечку Оквілл знесли пам'ятник першій українській дивізії "Галичина" — учасникам боїв під Бродами 1944 року.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

"Нагадаю, що там також встановлено Меморіал на честь УПА, а також кенотаф, на якому зображена емблема 14-ї ваффен-гренадерської дивізії СС (1-ша Галицька), і напис "Тим, хто загинув за свободу України". Фактично, відбулася наруга над могилами героїв, які зі зброєю в руках билися за незалежність України. Треба визнати: українців і Україну принизили на очах усього світу. Московська пропаганда виявилася сильнішою за принципи демократії і поваги до прав людини , якими так хизується Канада", - написав у Телеграмі Богдан Червак.

Пам'ятний знак учасникам боїв під Бродами 1944 року перебував на українському цвинтарі з 1988-го. Меморіал на Українському кладовищі св. Володимира неодноразово піддавався вандалізму. Питання знесення актуалізувалося після скандалу із вшануванням у парламенті Канади ветерана дивізії СС "Галичина" Ярослава Гунька.

Також у соцмережах поширили відео знесення пам'ятника учасникам боїв під Бродами 1944 року в Оквіллі.

 
Пам'ятник першій українській дивізії "Галичина"
Фото: Вахтанг Кіпіані

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.