АНОНС: Пресконференція щодо дезінформації довкола Національного військового меморіального кладовища

12 квітня у Києві відбудеться пресконференція ДУ "НВМК" та Мінветеранів щодо дезінформації довкола Національного військового меморіального кладовища.

Про це повідомляє Укрінформ.

У медіа та серед місцевих мешканців, що проживають на Київщині, поширюється дезінформація щодо НВМК. Зокрема: фейки щодо техногенної катастрофи, яку нібито спричинить побудова Меморіалу, загроза вирубування всього лісу, забруднення повітря викидами від крематорію, а також питання тендерів чи буцімто відсутності дозвільних документів на підготовчі роботи.

Побудова такого важливого обʼєкту національного значення, як Національне військове меморіальне кладовище, не може бути місцем для маніпуляцій, брехні, російської пропаганди та причиною розбрату суспільства.

Міністерство у справах ветеранів України та держустанова "Національне військове меморіальне кладовище" прагнуть до відкритого та прозорого діалогу. І запрошують до нього медіа та громадськість 12 квітня з 12:00 до 14:00 у Медіацентр Україна-Укрінформ, де дадуть відповіді на всі запитання та покажуть усю дозвільну документацію.

Учасники:

Фархад Фархадов — заступник Міністра у справах ветеранів України

Олександр Краснолуцький — перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України

Ярослав Старущенко — заступник директора держустанови "Національне військове меморіальне кладовище"

Передбачено пряму трансляцію.

Нагадаємо, що нещодавно державна установа НВМК, яка є замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища (НВМК), зареєструвала право постійного користування земельними ділянками для його будівництва.

Дві ділянки, які держава виділила під НВМК, знаходяться у межах Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, поблизу села Мархалівка та Південного кладовища (Віта Поштова).

Загальна площа складає понад 265 гектарів, з яких більше 120 гектарів займатимуть безпосередньо поля для поховання та інші необхідні споруди для забезпечення почесних поховань.

Коли: 12 квітня, 12:00-14:00

Де: Зала 1, Медіацентр Україна-Укрінформ (вул. Богдана Хмельницького 8/16)

Реєстрація обовʼязкова: https://forms.gle/jDr54Lkjp45iwPyW9

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.