АНОНС: Пресконференція щодо дезінформації довкола Національного військового меморіального кладовища

12 квітня у Києві відбудеться пресконференція ДУ "НВМК" та Мінветеранів щодо дезінформації довкола Національного військового меморіального кладовища.

Про це повідомляє Укрінформ.

У медіа та серед місцевих мешканців, що проживають на Київщині, поширюється дезінформація щодо НВМК. Зокрема: фейки щодо техногенної катастрофи, яку нібито спричинить побудова Меморіалу, загроза вирубування всього лісу, забруднення повітря викидами від крематорію, а також питання тендерів чи буцімто відсутності дозвільних документів на підготовчі роботи.

Побудова такого важливого обʼєкту національного значення, як Національне військове меморіальне кладовище, не може бути місцем для маніпуляцій, брехні, російської пропаганди та причиною розбрату суспільства.

Міністерство у справах ветеранів України та держустанова "Національне військове меморіальне кладовище" прагнуть до відкритого та прозорого діалогу. І запрошують до нього медіа та громадськість 12 квітня з 12:00 до 14:00 у Медіацентр Україна-Укрінформ, де дадуть відповіді на всі запитання та покажуть усю дозвільну документацію.

Учасники:

Фархад Фархадов — заступник Міністра у справах ветеранів України

Олександр Краснолуцький — перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України

Ярослав Старущенко — заступник директора держустанови "Національне військове меморіальне кладовище"

Передбачено пряму трансляцію.

Нагадаємо, що нещодавно державна установа НВМК, яка є замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища (НВМК), зареєструвала право постійного користування земельними ділянками для його будівництва.

Дві ділянки, які держава виділила під НВМК, знаходяться у межах Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, поблизу села Мархалівка та Південного кладовища (Віта Поштова).

Загальна площа складає понад 265 гектарів, з яких більше 120 гектарів займатимуть безпосередньо поля для поховання та інші необхідні споруди для забезпечення почесних поховань.

Коли: 12 квітня, 12:00-14:00

Де: Зала 1, Медіацентр Україна-Укрінформ (вул. Богдана Хмельницького 8/16)

Реєстрація обовʼязкова: https://forms.gle/jDr54Lkjp45iwPyW9

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.