АНОНС: Пресконференція щодо дезінформації довкола Національного військового меморіального кладовища

12 квітня у Києві відбудеться пресконференція ДУ "НВМК" та Мінветеранів щодо дезінформації довкола Національного військового меморіального кладовища.

Про це повідомляє Укрінформ.

У медіа та серед місцевих мешканців, що проживають на Київщині, поширюється дезінформація щодо НВМК. Зокрема: фейки щодо техногенної катастрофи, яку нібито спричинить побудова Меморіалу, загроза вирубування всього лісу, забруднення повітря викидами від крематорію, а також питання тендерів чи буцімто відсутності дозвільних документів на підготовчі роботи.

Побудова такого важливого обʼєкту національного значення, як Національне військове меморіальне кладовище, не може бути місцем для маніпуляцій, брехні, російської пропаганди та причиною розбрату суспільства.

Міністерство у справах ветеранів України та держустанова "Національне військове меморіальне кладовище" прагнуть до відкритого та прозорого діалогу. І запрошують до нього медіа та громадськість 12 квітня з 12:00 до 14:00 у Медіацентр Україна-Укрінформ, де дадуть відповіді на всі запитання та покажуть усю дозвільну документацію.

Учасники:

Фархад Фархадов — заступник Міністра у справах ветеранів України

Олександр Краснолуцький — перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України

Ярослав Старущенко — заступник директора держустанови "Національне військове меморіальне кладовище"

Передбачено пряму трансляцію.

Нагадаємо, що нещодавно державна установа НВМК, яка є замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища (НВМК), зареєструвала право постійного користування земельними ділянками для його будівництва.

Дві ділянки, які держава виділила під НВМК, знаходяться у межах Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, поблизу села Мархалівка та Південного кладовища (Віта Поштова).

Загальна площа складає понад 265 гектарів, з яких більше 120 гектарів займатимуть безпосередньо поля для поховання та інші необхідні споруди для забезпечення почесних поховань.

Коли: 12 квітня, 12:00-14:00

Де: Зала 1, Медіацентр Україна-Укрінформ (вул. Богдана Хмельницького 8/16)

Реєстрація обовʼязкова: https://forms.gle/jDr54Lkjp45iwPyW9

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.