"Локальна історія" заснувала видавництво

Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України "Локальна історія" заснувала видавництво.

Про це повідомив співзасновник та головний редактор проєкту "Локальна історія" Віталій Ляска.

"Локальна історія масштабується до формату видавництва. Ідея, яка давно визрівала у середовищі нашої команди, кристалізувалася восени минулого року. Тоді ми врешті зареєстрували видавництво і до нині зробили чималий пласт наразі невидимої роботи", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Віталій Ляска.

Команда видавництва "Локальна історія" уже уклала низку угод із провідними українськими істориками та письменниками, провела спішні перемовини із світовими видавництвами, зокрема із Єльським та Прінстонським університетами, The Wylie Agency, PEW Literary, агентством Беати Стасінської та іншими.

"Усі книжки, які зараз на стадії перекладу, мають або виразне українське тло, або ж несуть відчутну актуальність для української аудиторії. На жаль, за винятком кількох випадків, ми мало знаємо світову історіографію. Тож, одним із завдань видавництва "Локальна історія" буде спроба заповнити цю лакуну", - зазначив Віталій Ляска.

Першим продуктом видавництва "Локальна історія" стала книжка журналістки і краєзнавиці Ірини Пустиннікової "Карпати. Коротка історія мандрів". Це історичний нонфікшн, оздоблений двома сотнями архівних світлин. Зараз книжку можна замовити за умовами передпродажу.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.