Киян закликають підтримати петицію щодо усунення Булгакова з публічного простору

У Києві громадські активісти закликають підтримати петицію щодо усунення Михайла Булгакова з публічного простору столиці.

Про це йдеться у петиції на сайті Київської міської ради.

Автор петиції голова правління благодійного фонду "Героїка" та член правління Національного українського молодіжного об'єднання Олег Слабоспицький.

"Прошу КМДА, КМВА, Київську міську раду здійснити організаційно-правові заходи щодо повного усунення (демонтажу) з публічного простору пам'ятника М. А. Булгакову (Андріївський узвіз, 13), меморіальної дошки М. А. Булгакову (Андріївський узвіз, 13), перейменування та зміни експозиції філії комунального Музею історії міста Києва – Літературно-меморіального музею М. Булгакова (Андріївський узвіз, 13).

Прошу врахувати, що Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики визнала усі об'єкти (географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки), присвячені російському письменнику М. А. Булгакову (1891-1940), символікою російської імперської політики згідно з фаховим висновком від 27.03.2024.

Наявність у публічному просторі міста Києва меморіальної дошки, пам'ятника та музею М. А. Булгакова є порушенням Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" і несе за собою відповідальність згідно з чинним законодавством", – пише Слабоспицький.

На момент публікації новини петиція зібрала 4 579 підписів із 6 000 необхідних.

Підписати петицію можна за посиланням у додатку "Київ цифровий".

 

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.