Киян закликають підтримати петицію щодо усунення Булгакова з публічного простору

У Києві громадські активісти закликають підтримати петицію щодо усунення Михайла Булгакова з публічного простору столиці.

Про це йдеться у петиції на сайті Київської міської ради.

Автор петиції голова правління благодійного фонду "Героїка" та член правління Національного українського молодіжного об'єднання Олег Слабоспицький.

"Прошу КМДА, КМВА, Київську міську раду здійснити організаційно-правові заходи щодо повного усунення (демонтажу) з публічного простору пам'ятника М. А. Булгакову (Андріївський узвіз, 13), меморіальної дошки М. А. Булгакову (Андріївський узвіз, 13), перейменування та зміни експозиції філії комунального Музею історії міста Києва – Літературно-меморіального музею М. Булгакова (Андріївський узвіз, 13).

Прошу врахувати, що Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики визнала усі об'єкти (географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки), присвячені російському письменнику М. А. Булгакову (1891-1940), символікою російської імперської політики згідно з фаховим висновком від 27.03.2024.

Наявність у публічному просторі міста Києва меморіальної дошки, пам'ятника та музею М. А. Булгакова є порушенням Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" і несе за собою відповідальність згідно з чинним законодавством", – пише Слабоспицький.

На момент публікації новини петиція зібрала 4 579 підписів із 6 000 необхідних.

Підписати петицію можна за посиланням у додатку "Київ цифровий".

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.