Киян закликають підтримати петицію щодо усунення Булгакова з публічного простору

У Києві громадські активісти закликають підтримати петицію щодо усунення Михайла Булгакова з публічного простору столиці.

Про це йдеться у петиції на сайті Київської міської ради.

Автор петиції голова правління благодійного фонду "Героїка" та член правління Національного українського молодіжного об'єднання Олег Слабоспицький.

"Прошу КМДА, КМВА, Київську міську раду здійснити організаційно-правові заходи щодо повного усунення (демонтажу) з публічного простору пам'ятника М. А. Булгакову (Андріївський узвіз, 13), меморіальної дошки М. А. Булгакову (Андріївський узвіз, 13), перейменування та зміни експозиції філії комунального Музею історії міста Києва – Літературно-меморіального музею М. Булгакова (Андріївський узвіз, 13).

Прошу врахувати, що Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики визнала усі об'єкти (географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки), присвячені російському письменнику М. А. Булгакову (1891-1940), символікою російської імперської політики згідно з фаховим висновком від 27.03.2024.

Наявність у публічному просторі міста Києва меморіальної дошки, пам'ятника та музею М. А. Булгакова є порушенням Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" і несе за собою відповідальність згідно з чинним законодавством", – пише Слабоспицький.

На момент публікації новини петиція зібрала 4 579 підписів із 6 000 необхідних.

Підписати петицію можна за посиланням у додатку "Київ цифровий".

 

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.