Арку дружби народів необхідно демонтувати. УІНП пояснив висновок Експертної комісії

Наприкінці березня 2024 року в Експертній комісії УІНП заявили, що Арка дружби народів в Києві належить до символіки російської імперської політики тапідлягає повному демонтажу.

Про це йдеться на сайті УІНП.

У своєму фаховому висновку члени Експертної комісії відзначили, що монумент на честь так званого "возз'єднання України з Росією" було встановлено у 1982 році у ході підготовки до відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року.

Частину монумента (двофігурну композицію робітників українця та росіянина) демонтували наприкінці квітня 2022 року рішенням міської влади Києва. Водночас інші елементи монументального комплексу – крім самої Арки, також стела з багатофігурною композицією, що символізує Переяславську раду 1654 року, залишилися без змін. Крім перейменування на Арку Свободи українського народу, міська влада не вжила заходів для справжнього переозначення Арки і трансформації простору довкола неї, щоб він не транслював радянські та російські ідеологеми.

Експертна комісія відзначила, що втілений у монументальному комплексі  "Арка дружби народів" міф про "возз'єднання" двох "братніх" народів не відповідає історичним реаліям, у радянські часи цей міф використовувався для обґрунтування "віковічного прагнення українського народу возз'єднатися з російським". Зараз цей міф слугує для підтримки російських територіальних претензій і пропаганди, що має на меті змінити уявлення українців про свою історію та державність.

Тому комісія ухвалила фаховий висновок про належність об'єкта до символіки російської імперської політики, відтак необхідність його демонтажу.

Коли та в який спосіб буде враховано висновок Експертної комісії, вирішуватиме міська влада та Міністерство культури й інформаційної політики. Загалом питання щодо трансформації простору на місці розташування цього монументального комплексу повинно розглядатися на основі широкого суспільного діалогу  з участю громади та експертного середовища.

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.