Музей Голодомору оголосив великий збір свідчень про Голодомор

Музей Голодомору оголосив великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані медійниками.

Про це інформує Музей Голодомору.

"Більшості журналістів бодай раз у житті доводилося записувати спогади свідка Голодомору. Але, як відомо, життя сюжету чи газетного номера коротке, бо завтра актуальними будуть нові теми і матеріали. Та для історії зафіксовані свідчення не втратять своєї цінності навіть через багато років, головне, аби ці матеріали були зібрані в одному місці. Наш музей якраз є таким майданчиком, де акумулюються спогади усної історії Голодомору.

На жаль, з кожним роком очевидців тієї трагедії стає все менше. Ймовірно, відійшли у вічність і більшість героїв таких теле-, радіо- і газетних матеріалів. Але важливо, що вони залишили свої сповіді про пережите, а ви їх зафіксували", - наголошують у Музеї Голодомору.

Музей Голодомору закликає журналістів та українські ЗМІ переглянути свої архіви – раптом там досі лежать записи з цими гіркими і болючими спогадами. Подивитися підшивки газет, випуски теле- і радіоепередач, знайти їхні розповіді і передати в Музей Голодомору. Важливо все: робочі матеріали (розшифровки), світлини, аудіо- та відеозаписи або ж матеріали, які були підготовлені за ними.

Звертаються і до родичів, чиїх бабусь-дідусів, які пережили Голодомор-геноцид, записували журналісти. "Якщо ви маєте публікації, героями яких були ваші рідні, передайте їх у музей – так пережите вашими предками буде назавжди збережене для історії", - закликають у Музеї Голодомору.

Поділитися такими матеріалами можна, написавши на адресу memoholodpress@gmail.com чи в приватні повідомлення у соцмережах Музею Голодомору.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.