АНОНС: Публічна розмова "Український спротив колективізації і Голодомору: хоробрість і трагедія"

Музей Голодомору запрошує на публічну розмову з історикинею Наталією Романець.

Про це інформує Музей Голодомору.

Гасло "Be brave like Ukraine" стало популярним в світі від початку російського військового вторгнення на територію України. Українська хоробрість вразила світ, який не знає, що це притаманна українцям риса. Рівно 90 років тому українці хоробро боролися за свою свободу і життя.

Про цю маловідому широкому загалу сторінку історії – спротив українців совєтському геноциду на початку 1930-х років – пропонуємо поговорити з доктором історичних наук, провідною науковою співробітницею відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору Наталією Романець.

Публічна розмова відбудеться в рамках роботи виставки "НАМІР". Модератор – кураторка виставки Яна Гринько.

Історикиня розповість про етапи спротиву, підготовку комуністичного режиму до проведення колективізації та Голодомору, про запобіжні заходи опору. Про особливість цього спротиву, становище українців, успіхи і поразки.

Розмова піде про наслідки поразки спротиву. Та особлива увага буде зосереджена на висновках, чому цей спротив не вдався. Відвідувачі зможуть поставити питання Наталії Романець.

Коли: 30 березня о 14:00

Де: Музей Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Попередньо просимо зареєструватися за посиланням.

 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.