АНОНС: Публічна розмова "Український спротив колективізації і Голодомору: хоробрість і трагедія"

Музей Голодомору запрошує на публічну розмову з історикинею Наталією Романець.

Про це інформує Музей Голодомору.

Гасло "Be brave like Ukraine" стало популярним в світі від початку російського військового вторгнення на територію України. Українська хоробрість вразила світ, який не знає, що це притаманна українцям риса. Рівно 90 років тому українці хоробро боролися за свою свободу і життя.

Про цю маловідому широкому загалу сторінку історії – спротив українців совєтському геноциду на початку 1930-х років – пропонуємо поговорити з доктором історичних наук, провідною науковою співробітницею відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору Наталією Романець.

Публічна розмова відбудеться в рамках роботи виставки "НАМІР". Модератор – кураторка виставки Яна Гринько.

Історикиня розповість про етапи спротиву, підготовку комуністичного режиму до проведення колективізації та Голодомору, про запобіжні заходи опору. Про особливість цього спротиву, становище українців, успіхи і поразки.

Розмова піде про наслідки поразки спротиву. Та особлива увага буде зосереджена на висновках, чому цей спротив не вдався. Відвідувачі зможуть поставити питання Наталії Романець.

Коли: 30 березня о 14:00

Де: Музей Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Попередньо просимо зареєструватися за посиланням.

 

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.