АНОНС: Публічна розмова "Український спротив колективізації і Голодомору: хоробрість і трагедія"

Музей Голодомору запрошує на публічну розмову з історикинею Наталією Романець.

Про це інформує Музей Голодомору.

Гасло "Be brave like Ukraine" стало популярним в світі від початку російського військового вторгнення на територію України. Українська хоробрість вразила світ, який не знає, що це притаманна українцям риса. Рівно 90 років тому українці хоробро боролися за свою свободу і життя.

Про цю маловідому широкому загалу сторінку історії – спротив українців совєтському геноциду на початку 1930-х років – пропонуємо поговорити з доктором історичних наук, провідною науковою співробітницею відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору Наталією Романець.

Публічна розмова відбудеться в рамках роботи виставки "НАМІР". Модератор – кураторка виставки Яна Гринько.

Історикиня розповість про етапи спротиву, підготовку комуністичного режиму до проведення колективізації та Голодомору, про запобіжні заходи опору. Про особливість цього спротиву, становище українців, успіхи і поразки.

Розмова піде про наслідки поразки спротиву. Та особлива увага буде зосереджена на висновках, чому цей спротив не вдався. Відвідувачі зможуть поставити питання Наталії Романець.

Коли: 30 березня о 14:00

Де: Музей Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Попередньо просимо зареєструватися за посиланням.

 

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.