IN MEMORIAM: У Польщі попрощалися з отцем Станіславом Бартмінським, який підтримував у підпіллі греко-католиків

Отець Станіслав Бартмінський був парохом у Красичині біля Перемишля. Йому було 87 років.

Про це повідомив історик Іван Матковський.

"Окрім всіляких заслуг перед католицькою Церквою та парафіянами, місцевий священик під час Літургії частину проповіді присвятив темі проукраїнської діяльності покійного. Українці називали його своїм братом. У часи комуністичної Польщі Бартмінський рятував від загибелі українські церкви, організовував польську коляду, яка приходила до українців колядувати і колядували українською. Всіляко підтримував у підпіллі греко-католиків", - аписав на своїй сторінці у Фейсбук Іван Матковський.

Про о. Бартмінського у Польщі відзняли художній серіал "Плебанія". Особливо він був відважний у боротьбі із польськими комуністами і у Красічині збирав навколо себе демократичних бунтарів із всієї Польщі.

"Якийсь час тому помер його брат професор із Любліна Юрко Бартмінський. Бартмінські - поляки і зацікавлення Україною в них було пов'язане із високим рівнем їх інтелігентності та особистої культури. Цікавилися сусідами і пропагували добрі сторони українців. Також подібний стосунок мали і до юдеїв. Ще один добрий дух польсько-українського пограниччя відійшов до вічності", - зазначив Матковський.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.