Спецпроект

ФСБ розсекретила архів стосовно фальсифікацій "Катинської справи"

Росія остаточно заперечила свою вину за розстріл поляків в Катині.

Про це повідомляє ТАРС із посиланням на розсекречені архіви.

Управління Федеральної служби безпеки у Смоленській області розсекретило архівні документи про страти поляків та фальсифікацію спецслужбами нацистської Німеччини "Катинського справи".

Серед документів є довідки, дані розвідки, повідомлення контррозвідки СМЕРШ за 1944-1945 роки. Крім того, протоколи допитів поляків, які служили в окупаційній німецькій адміністрації Смоленської області та інших причетних.

Як зазначають російські ЗМІ, зі свідчень поляків, яким німці показували могили польських офіцерів у Катинському лісі, вигляд тіл загиблих, їхніх документів та грошей не міг свідчити про те, що вони пролежали в землі з 1939 року (коли, як стверджували нацисти, співробітники НКВС розстріляли польських офіцерів). А член комісії з розслідування вбивства польських офіцерів Болеслав Смектал згадував, що у Катині німці представили комісії двох російських громадян, назвавши їх "свідками" вбивства польських офіцерів.

Нагадаємо, у 1940 році війська НКВД розстріляли понад 21 тис. польських офіцерів і солдатів в декількох місцях, зокрема поблизу сіл Катинь і Мідне, а також у Харкові та Биківні. Тривалий час радянська історіографія заперечувала факт знищення поляків радянськими спецслужбами і звинувачувала в цьому нацистів.

У вересні 2009 року польський Сейм прийняв спеціальну резолюцію, в якій засудив напад СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року, а Катинську трагедію класифікував як "військовий злочин з ознаками геноциду".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.