IN MEMORIAM: Помер член правління Спілки поляків України Станіслав Пантелюк

Станіслав Пантелюк був активістом польсько-українського діалогу, головним редактором видання "Київський Щоденник".

Про це повідомили рідні Станіслава Пантелюка.

Станіслав Пантелюк був головним редактором польськомовного двотижневика "Київський Щоденник" ("Dziennik Kijowski"), який виходить у Києві з 1992 року. Він також був членом правління Спілки поляків України. У 2024 р. Посол Республіки Польща в Україні Ярослав Гузи вручив йому Золотий хрест заслуги, наданий за тривалу й віддану громадську діяльність. У 2008-му Станіслав Пантелюк отримав відзнаку "Заслужений для польської культури".

Він народився 9 грудня 1945 року у Казахстані, в тодішній Семипалатинській області, куди радянська влада вивезла його батьків – у 1940-му із Косова на Прикарпатті, де жили, вони потрапили до Старобільська в Луганській області, а в 1941 році – до Чарська в Казахстані.

Станіслав Пантелюк закінчив польську філологію у Вільнюсі. Працював, зокрема, екскурсоводом і перекладачем. Із 1971 року жив у Києві. Брав активну участь у житті польської громади. У 1992-му очолив редакцію газети "Київський Щоденник".

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.