АНОНС: Виставка про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях

18 травня, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в Києві відкриється виставка «Небачена сила», що розповідатиме про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях.

Про це повідомила PR-служба проєкту.

Мета виставки, яка приурочена до 80-х роковин депортації кримських татар – розповісти про ненасильницький опір і надихнути як національну, так і глобальну підтримку для ненасильницького спротиву в Україні.

"Бути серед своїх і бути в окупації — це два різні способи життя і відчуття свободи. Багато українців та українок на тимчасово окупованих територіях, переживаючи паспортний терор, переслідування, стирання ідентичності, беззаконня, чинять опір ворогам", - зазначають організатори проєкту.

Виставка "Небачена сила" покликана продемонструвати, що ненасильницький опір є особливою і могутньою силою українців у російсько-українській війні, яка триває вже 10 років. У спротиву — організованого чи індивідуального — багато методів та інструментів: публічна демонстрація української ідентичності та культури, викриття та присоромлення російських посадовців та персоналу, відмова від співпраці у незаконних політичних процесах (як от псевдовибори), введення в оману російських солдатів, саботаж, соціальний бойкот та багато іншого.

"З новин ми знаємо про громадський рух "Жовта стрічка", що виник у квітні 2022 року в Херсоні, жіночий рух "Зла Мавка", зорганізований у 2023-му в Мелітополі, які ведуть партизанську інформаційну війну. Чули про "Бойові кримські чайки" та "Атеш", які надають тактичну інформацію українським Збройним силам. Це історії не пасивності, невизначеності та байдужості, а радше незламності населення, яке опинилось в ситуації прямої загрози від російського окупанта", - акцентують організатори. 

Виставка "Небачена сила" відбудеться з 18 травня по 2 червня в Українському домі (5 поверх).

Відкриття виставки - 18 травня, о 17.00.

Преспоказ для журналістів - 17 травня, о 14.00.

Кураторка виставки – Ольга Муха, УАК-Львів

Співкураторка секції мистецького жіночого спротиву – Тетяна Філевська, Український Інститут

Дизайн експозиції: Павло Білик

Організатори: ГО "Українська асоціація культурологів – Львів",  Український дім Співорганізатори: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Кримська Платформа, Фонд "Партнерство за сильну Україну" Партнери та учасники:  Government of Canada, Ukraїner, Музейний кризовий центр, БО "Фонд культурної спадщини України", Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору", PEN Ukraine,  Дім Звуку, Радіо Культура, Український Інститут, Український кризовий медіа-центр, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.