АНОНС: Виставка про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях

18 травня, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в Києві відкриється виставка «Небачена сила», що розповідатиме про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях.

Про це повідомила PR-служба проєкту.

Мета виставки, яка приурочена до 80-х роковин депортації кримських татар – розповісти про ненасильницький опір і надихнути як національну, так і глобальну підтримку для ненасильницького спротиву в Україні.

"Бути серед своїх і бути в окупації — це два різні способи життя і відчуття свободи. Багато українців та українок на тимчасово окупованих територіях, переживаючи паспортний терор, переслідування, стирання ідентичності, беззаконня, чинять опір ворогам", - зазначають організатори проєкту.

Виставка "Небачена сила" покликана продемонструвати, що ненасильницький опір є особливою і могутньою силою українців у російсько-українській війні, яка триває вже 10 років. У спротиву — організованого чи індивідуального — багато методів та інструментів: публічна демонстрація української ідентичності та культури, викриття та присоромлення російських посадовців та персоналу, відмова від співпраці у незаконних політичних процесах (як от псевдовибори), введення в оману російських солдатів, саботаж, соціальний бойкот та багато іншого.

"З новин ми знаємо про громадський рух "Жовта стрічка", що виник у квітні 2022 року в Херсоні, жіночий рух "Зла Мавка", зорганізований у 2023-му в Мелітополі, які ведуть партизанську інформаційну війну. Чули про "Бойові кримські чайки" та "Атеш", які надають тактичну інформацію українським Збройним силам. Це історії не пасивності, невизначеності та байдужості, а радше незламності населення, яке опинилось в ситуації прямої загрози від російського окупанта", - акцентують організатори. 

Виставка "Небачена сила" відбудеться з 18 травня по 2 червня в Українському домі (5 поверх).

Відкриття виставки - 18 травня, о 17.00.

Преспоказ для журналістів - 17 травня, о 14.00.

Кураторка виставки – Ольга Муха, УАК-Львів

Співкураторка секції мистецького жіночого спротиву – Тетяна Філевська, Український Інститут

Дизайн експозиції: Павло Білик

Організатори: ГО "Українська асоціація культурологів – Львів",  Український дім Співорганізатори: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Кримська Платформа, Фонд "Партнерство за сильну Україну" Партнери та учасники:  Government of Canada, Ukraїner, Музейний кризовий центр, БО "Фонд культурної спадщини України", Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору", PEN Ukraine,  Дім Звуку, Радіо Культура, Український Інститут, Український кризовий медіа-центр, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.