На Чернігівщині відбулася презентація книги "Ніжинське шістдесятництво: Леся Коцюба"

15 травня у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулася презентація книги "Ніжинське шістдесятництво: Леся Коцюба".

Про це пише Мynizhyn.com.

Збірка матеріалів присвячена життю та діяльності активної учасниці дисидентського руху 1960-1970-х років Лесі Коцюби та справі передавання за кордон статті Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація".

"Пам'ять про таких людей обов'язково треба зберігати, тому що завдяки таким людям живе Україна. Легко говорити про Україну там, де всі тебе підтримують, а дуже важко було в тих умовах говорити про Україну, коли іде русифікація, іде насадження комуністичної ідеології і щось таке сказати, а тим більше зробити, як це зробила Леся Йосипівна це була потрібна дуже велика мужність", — зауважив один із редакторів-укладачів книги Євген Луняк.

Леся Коцюба — українська вчена в галузі фольклористики, педагогиня, учасниця дисидентського руху в Україні 1960-1970-х років, працювала на кафедрі української мови Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя, зазнала переслідувань, була змушена звільнитися.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.