АНОНС: Круглий стіл "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні"

20 травня у Києві відбудеться круглий стіл за участі експертів, істориків і державних службовців на тему "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні".

Про це повідомили у Музеї війни.

Сучасний музейний світ перебуває на етапі переосмислення своїх місії, призначення, ролі. З початком російської агресії проти України, а згодом і широкомасштабної війни ми чимдалі більше переусвідомлюємо й історичні події, зокрема періоду Другої світової війни. Національний музей історії України у Другій світовій війні також постав перед викликами сьогодення.

Обговорення візій того, яким має бути Музей війни в часі війни, в колі експертного середовища наразі є вкрай важливими.

Під час події будуть обговорені теми:

  • Яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною Росії проти України.
  • Трансформації та переосмислення символічного простору Меморіального комплексу.
  • Друга світова та сучасна російсько-українська війна у фондах, експозиційних рішеннях та проєктах Музею.

Учасники круглого столу:

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті, кандидат філософських наук;
  • Юрій Савчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук;
  • Представник Міністерства культури та інформаційної політики;
  • Володимир В'ятрович – народний депутат України, кандидат історичних наук;
  • Іван Патриляк – майор ЗСУ, доктор історичних наук, професор;
  • Олена Стяжкіна – провідна наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка;
  • Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, кандидатка історичних наук;
  • Артем Папакін – старший сержант ЗСУ, кандидат історичних наук, доцент;
  • Віталій Нахманович – провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва; 
  • Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, головний редактор Інтернет-видання "Історична правда"; 
  • Максим Майоров – співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Василь Павлов – радник Міністра у справах ветеранів України, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії";
  • Анастасія Гайдукевич – наукова співробітниця Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;
  • Тетяна Швидченко – завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін Зіґмунд Фройд Університету Україна, кандидатка історичних наук.

Круглий стіл транслюватиметься на Ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Модератор: Олександр Лисенко – завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор.

Організатори: Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український інститут національної пам'яті.

Коли: 20 травня, початок об 11:00

Де: м. Київ, вул. Лаврська, 27. Національний музей історії України у Другій світовій війні (адміністративний корпус)

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.