АНОНС: Круглий стіл "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні"

20 травня у Києві відбудеться круглий стіл за участі експертів, істориків і державних службовців на тему "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні".

Про це повідомили у Музеї війни.

Сучасний музейний світ перебуває на етапі переосмислення своїх місії, призначення, ролі. З початком російської агресії проти України, а згодом і широкомасштабної війни ми чимдалі більше переусвідомлюємо й історичні події, зокрема періоду Другої світової війни. Національний музей історії України у Другій світовій війні також постав перед викликами сьогодення.

Обговорення візій того, яким має бути Музей війни в часі війни, в колі експертного середовища наразі є вкрай важливими.

Під час події будуть обговорені теми:

  • Яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною Росії проти України.
  • Трансформації та переосмислення символічного простору Меморіального комплексу.
  • Друга світова та сучасна російсько-українська війна у фондах, експозиційних рішеннях та проєктах Музею.

Учасники круглого столу:

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті, кандидат філософських наук;
  • Юрій Савчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук;
  • Представник Міністерства культури та інформаційної політики;
  • Володимир В'ятрович – народний депутат України, кандидат історичних наук;
  • Іван Патриляк – майор ЗСУ, доктор історичних наук, професор;
  • Олена Стяжкіна – провідна наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка;
  • Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, кандидатка історичних наук;
  • Артем Папакін – старший сержант ЗСУ, кандидат історичних наук, доцент;
  • Віталій Нахманович – провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва; 
  • Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, головний редактор Інтернет-видання "Історична правда"; 
  • Максим Майоров – співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Василь Павлов – радник Міністра у справах ветеранів України, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії";
  • Анастасія Гайдукевич – наукова співробітниця Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;
  • Тетяна Швидченко – завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін Зіґмунд Фройд Університету Україна, кандидатка історичних наук.

Круглий стіл транслюватиметься на Ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Модератор: Олександр Лисенко – завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор.

Організатори: Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український інститут національної пам'яті.

Коли: 20 травня, початок об 11:00

Де: м. Київ, вул. Лаврська, 27. Національний музей історії України у Другій світовій війні (адміністративний корпус)

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.