АНОНС: Круглий стіл "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні"

20 травня у Києві відбудеться круглий стіл за участі експертів, істориків і державних службовців на тему "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні".

Про це повідомили у Музеї війни.

Сучасний музейний світ перебуває на етапі переосмислення своїх місії, призначення, ролі. З початком російської агресії проти України, а згодом і широкомасштабної війни ми чимдалі більше переусвідомлюємо й історичні події, зокрема періоду Другої світової війни. Національний музей історії України у Другій світовій війні також постав перед викликами сьогодення.

Обговорення візій того, яким має бути Музей війни в часі війни, в колі експертного середовища наразі є вкрай важливими.

Під час події будуть обговорені теми:

  • Яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною Росії проти України.
  • Трансформації та переосмислення символічного простору Меморіального комплексу.
  • Друга світова та сучасна російсько-українська війна у фондах, експозиційних рішеннях та проєктах Музею.

Учасники круглого столу:

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті, кандидат філософських наук;
  • Юрій Савчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук;
  • Представник Міністерства культури та інформаційної політики;
  • Володимир В'ятрович – народний депутат України, кандидат історичних наук;
  • Іван Патриляк – майор ЗСУ, доктор історичних наук, професор;
  • Олена Стяжкіна – провідна наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка;
  • Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, кандидатка історичних наук;
  • Артем Папакін – старший сержант ЗСУ, кандидат історичних наук, доцент;
  • Віталій Нахманович – провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва; 
  • Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, головний редактор Інтернет-видання "Історична правда"; 
  • Максим Майоров – співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Василь Павлов – радник Міністра у справах ветеранів України, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії";
  • Анастасія Гайдукевич – наукова співробітниця Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;
  • Тетяна Швидченко – завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін Зіґмунд Фройд Університету Україна, кандидатка історичних наук.

Круглий стіл транслюватиметься на Ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Модератор: Олександр Лисенко – завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор.

Організатори: Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український інститут національної пам'яті.

Коли: 20 травня, початок об 11:00

Де: м. Київ, вул. Лаврська, 27. Національний музей історії України у Другій світовій війні (адміністративний корпус)

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.