АНОНС: Круглий стіл "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні"

20 травня у Києві відбудеться круглий стіл за участі експертів, істориків і державних службовців на тему "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні".

Про це повідомили у Музеї війни.

Сучасний музейний світ перебуває на етапі переосмислення своїх місії, призначення, ролі. З початком російської агресії проти України, а згодом і широкомасштабної війни ми чимдалі більше переусвідомлюємо й історичні події, зокрема періоду Другої світової війни. Національний музей історії України у Другій світовій війні також постав перед викликами сьогодення.

Обговорення візій того, яким має бути Музей війни в часі війни, в колі експертного середовища наразі є вкрай важливими.

Під час події будуть обговорені теми:

  • Яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною Росії проти України.
  • Трансформації та переосмислення символічного простору Меморіального комплексу.
  • Друга світова та сучасна російсько-українська війна у фондах, експозиційних рішеннях та проєктах Музею.

Учасники круглого столу:

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті, кандидат філософських наук;
  • Юрій Савчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук;
  • Представник Міністерства культури та інформаційної політики;
  • Володимир В'ятрович – народний депутат України, кандидат історичних наук;
  • Іван Патриляк – майор ЗСУ, доктор історичних наук, професор;
  • Олена Стяжкіна – провідна наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка;
  • Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, кандидатка історичних наук;
  • Артем Папакін – старший сержант ЗСУ, кандидат історичних наук, доцент;
  • Віталій Нахманович – провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва; 
  • Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, головний редактор Інтернет-видання "Історична правда"; 
  • Максим Майоров – співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Василь Павлов – радник Міністра у справах ветеранів України, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії";
  • Анастасія Гайдукевич – наукова співробітниця Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;
  • Тетяна Швидченко – завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін Зіґмунд Фройд Університету Україна, кандидатка історичних наук.

Круглий стіл транслюватиметься на Ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Модератор: Олександр Лисенко – завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор.

Організатори: Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український інститут національної пам'яті.

Коли: 20 травня, початок об 11:00

Де: м. Київ, вул. Лаврська, 27. Національний музей історії України у Другій світовій війні (адміністративний корпус)

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".