Державний архів Львівщини опублікував 150 тисяч оцифрованих документів

Плани, схеми, креслення, які розробили для будівництва обʼєктів у Львові та на його околицях у 1849-1939 роках.

Про це пише Суспільне.

Опрацьовувати документи фонду "Львівський королівський магістрат" розпочали з 2017 року. Працівники архіву сканують оригінали креслень і викладають на сайті у вільний доступ, аби дослідники, архітектори та всі охочі могли їх вивчати.

"Фонд є надзвичайно великий. Перші чотири описи – це, власне, плани, схеми забудови, реконструкцій, перебудови, дозвільні документи по забудові міста Львова. Справам понад 100 років — відповідно, оригінали документів кожен раз, коли видаються до читального залу і з ними працюють дослідники, починають просто нищитися", — каже директорка Державного архіву Львівської області Ірина Мартенс.

Роботи з оцифрування проводять за підтримки швейцарського фонду ALIPH.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.