АНОНС: Презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки»

21 березня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого у Києві відбудеться презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки».

Про це йдеться на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

"Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" – це збірка з п'ятдесяти двох нарисів про дії радянських спецслужб проти українців, які після поразки визвольних змагань і після Другої світової війни опинилися в Європі та Північній Америці.

До видання увійшли розвідки про життя та діяльність Олега Ольжича, Івана Литвиненка, Якова Водяного, Ісаака Мазепи, Івана Огієнка, Михайла Омеляновича-Павленка, Василя Филоновича, Володимира Мурського, Нестора Махна та інших діячів, за якими більшовицькі спецслужби вели стеження по всьому світу.

Книга написана на основі розсекречених документів з Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України і містить багато нових та ексклюзивних фактів, світлин, зображень окремих документів з архівних справ.

Під час презентації Олександр Скрипник розповість про досі невідомі епізоди спецоперацій ДПУ/НКВС/МДБ/КДБ СРСР за кордоном щодо видатних діячів українського національно-визвольного руху. Зокрема, про першу спробу ліквідувати Андрія Мельника і Степана Бандеру ще у 1944 році в м. Берліні; про нові обставини убивства Євгена Коновальця; про те, як впроваджували агентів НКВС у близьке оточення гетьмана Павла Скоропадського за кордоном; про наміри завербувати начальника розвідки УНР Всеволода Змієнка, борця за українську справу Василя Вишиваного та інших діячів і що з цього вийшло; про одну з перших спроб застосування надсекретних спецзасобів до військового міністра уряду УНР в екзилі Миколи Капустянського; про те, як КДБ здійснював широкомасштабну спецоперацію під назвою "Некро" проти голови ОУН(б) Ярослава Стецька.

Олександр Скрипник – український письменник, публіцист, дослідник історії української розвідки. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Заслужений журналіст України.

Коли: 21 березня о 17:00

Де: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.