АНОНС: Презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки»

21 березня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого у Києві відбудеться презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки».

Про це йдеться на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

"Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" – це збірка з п'ятдесяти двох нарисів про дії радянських спецслужб проти українців, які після поразки визвольних змагань і після Другої світової війни опинилися в Європі та Північній Америці.

До видання увійшли розвідки про життя та діяльність Олега Ольжича, Івана Литвиненка, Якова Водяного, Ісаака Мазепи, Івана Огієнка, Михайла Омеляновича-Павленка, Василя Филоновича, Володимира Мурського, Нестора Махна та інших діячів, за якими більшовицькі спецслужби вели стеження по всьому світу.

Книга написана на основі розсекречених документів з Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України і містить багато нових та ексклюзивних фактів, світлин, зображень окремих документів з архівних справ.

Під час презентації Олександр Скрипник розповість про досі невідомі епізоди спецоперацій ДПУ/НКВС/МДБ/КДБ СРСР за кордоном щодо видатних діячів українського національно-визвольного руху. Зокрема, про першу спробу ліквідувати Андрія Мельника і Степана Бандеру ще у 1944 році в м. Берліні; про нові обставини убивства Євгена Коновальця; про те, як впроваджували агентів НКВС у близьке оточення гетьмана Павла Скоропадського за кордоном; про наміри завербувати начальника розвідки УНР Всеволода Змієнка, борця за українську справу Василя Вишиваного та інших діячів і що з цього вийшло; про одну з перших спроб застосування надсекретних спецзасобів до військового міністра уряду УНР в екзилі Миколи Капустянського; про те, як КДБ здійснював широкомасштабну спецоперацію під назвою "Некро" проти голови ОУН(б) Ярослава Стецька.

Олександр Скрипник – український письменник, публіцист, дослідник історії української розвідки. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Заслужений журналіст України.

Коли: 21 березня о 17:00

Де: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.