АНОНС: Презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки»

21 березня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого у Києві відбудеться презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки».

Про це йдеться на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

"Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" – це збірка з п'ятдесяти двох нарисів про дії радянських спецслужб проти українців, які після поразки визвольних змагань і після Другої світової війни опинилися в Європі та Північній Америці.

До видання увійшли розвідки про життя та діяльність Олега Ольжича, Івана Литвиненка, Якова Водяного, Ісаака Мазепи, Івана Огієнка, Михайла Омеляновича-Павленка, Василя Филоновича, Володимира Мурського, Нестора Махна та інших діячів, за якими більшовицькі спецслужби вели стеження по всьому світу.

Книга написана на основі розсекречених документів з Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України і містить багато нових та ексклюзивних фактів, світлин, зображень окремих документів з архівних справ.

Під час презентації Олександр Скрипник розповість про досі невідомі епізоди спецоперацій ДПУ/НКВС/МДБ/КДБ СРСР за кордоном щодо видатних діячів українського національно-визвольного руху. Зокрема, про першу спробу ліквідувати Андрія Мельника і Степана Бандеру ще у 1944 році в м. Берліні; про нові обставини убивства Євгена Коновальця; про те, як впроваджували агентів НКВС у близьке оточення гетьмана Павла Скоропадського за кордоном; про наміри завербувати начальника розвідки УНР Всеволода Змієнка, борця за українську справу Василя Вишиваного та інших діячів і що з цього вийшло; про одну з перших спроб застосування надсекретних спецзасобів до військового міністра уряду УНР в екзилі Миколи Капустянського; про те, як КДБ здійснював широкомасштабну спецоперацію під назвою "Некро" проти голови ОУН(б) Ярослава Стецька.

Олександр Скрипник – український письменник, публіцист, дослідник історії української розвідки. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Заслужений журналіст України.

Коли: 21 березня о 17:00

Де: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.