АНОНС: Публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті"

21 травня Музей Голодомору запрошує на публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті".

Про це інформує Музей Голодомору.

"Зараз, коли Україна веде війну із російськими загарбниками, ми маємо знати, що геноцидальна політика росіян не змінилася і не зміниться, поки народи не дадуть належну відсіч. Українці мають власний досвід Голодомору – геноциду 1932–1933 років. Але ми розуміємо, що такий досвід мають всі народи, які Московське царство, Російська імперія, СРСР та сучасна Російська Федерація намагалися підкорити. Назви російських державних утворень змінюються, але їхня головна зброя щодо інших народів залишається незмінною, і ця зброя – геноцид. Наша відповідь на це – підтримувати народи, які зазнали геноциду, та разом з ними боротися, щоб зупинити цю жахливу імперію зла", - каже історик Дмитро Білий.

Спікери:

Дмитро Білий, доктор історичних наук, завідувач відділу досліджень Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду;

Ярослав Юрчишин, народний депутат України, співавтор постанови ВР України про визнання геноциду черкеського народу.

Модератор:

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду.

Коли: 21 травня, у вівторок, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

Щоб долучитися, реєструйтеся: http://surl.li/tnggs

 

Теми

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.