АНОНС: Публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті"

21 травня Музей Голодомору запрошує на публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті".

Про це інформує Музей Голодомору.

"Зараз, коли Україна веде війну із російськими загарбниками, ми маємо знати, що геноцидальна політика росіян не змінилася і не зміниться, поки народи не дадуть належну відсіч. Українці мають власний досвід Голодомору – геноциду 1932–1933 років. Але ми розуміємо, що такий досвід мають всі народи, які Московське царство, Російська імперія, СРСР та сучасна Російська Федерація намагалися підкорити. Назви російських державних утворень змінюються, але їхня головна зброя щодо інших народів залишається незмінною, і ця зброя – геноцид. Наша відповідь на це – підтримувати народи, які зазнали геноциду, та разом з ними боротися, щоб зупинити цю жахливу імперію зла", - каже історик Дмитро Білий.

Спікери:

Дмитро Білий, доктор історичних наук, завідувач відділу досліджень Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду;

Ярослав Юрчишин, народний депутат України, співавтор постанови ВР України про визнання геноциду черкеського народу.

Модератор:

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду.

Коли: 21 травня, у вівторок, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

Щоб долучитися, реєструйтеся: http://surl.li/tnggs

 

Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.