АНОНС: Публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті"

21 травня Музей Голодомору запрошує на публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті".

Про це інформує Музей Голодомору.

"Зараз, коли Україна веде війну із російськими загарбниками, ми маємо знати, що геноцидальна політика росіян не змінилася і не зміниться, поки народи не дадуть належну відсіч. Українці мають власний досвід Голодомору – геноциду 1932–1933 років. Але ми розуміємо, що такий досвід мають всі народи, які Московське царство, Російська імперія, СРСР та сучасна Російська Федерація намагалися підкорити. Назви російських державних утворень змінюються, але їхня головна зброя щодо інших народів залишається незмінною, і ця зброя – геноцид. Наша відповідь на це – підтримувати народи, які зазнали геноциду, та разом з ними боротися, щоб зупинити цю жахливу імперію зла", - каже історик Дмитро Білий.

Спікери:

Дмитро Білий, доктор історичних наук, завідувач відділу досліджень Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду;

Ярослав Юрчишин, народний депутат України, співавтор постанови ВР України про визнання геноциду черкеського народу.

Модератор:

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду.

Коли: 21 травня, у вівторок, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

Щоб долучитися, реєструйтеся: http://surl.li/tnggs

 

Теми

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.