У Запоріжжі перейменували вулицю на честь підлітків-партизанів, яких окупанти вбили в Бердянську

На сесії міської ради Запоріжжя 20 травня було прийнято рішення перейменувати понад 140 вулиць у місті.

Про це пише видання Межа.

Рішенням міськради вулицю Лассаля в Заводському районі Запоріжжя розділили на дві частини. Одну перейменували на вулицю Тіграна Оганнісяна, а другу – на вулицю Микити Ханганова. Підлітки загинули у червні 2023 року внаслідок російської агресії у Бердянську.

Майже рік в тимчасово окупованому Бердянську підлітки зазнавали переслідувань з боку російських загарбників за свою проукраїнську позицію. Слідчий комітет РФ порушив проти хлопців аж дві кримінальні справи. Юнаків звинувачували у "підготовці диверсії на мелітопольській залізниці", і, зрештою, стратили.

Всього у списку перейменувань опинилися 140 вулиць з різних районів міста. Відтепер у Запоріжжі є вулиці Героїв УПА, Миколи Міхновського, Пластова, Гетьмана Скоропадського, Квітки Цісик, Дмитра Коцюбайла, Олени Пчілки, Левка Лук'яненка, Павла Чубинського, Героїв 110-ї бригади.

З повним списком пейменованих вулиць можна ознайомитися тут.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.