Воювати з мертвими

Воювати з мертвими - нова методичка для прихильників русского мира. Напевно, це буде прецедентом в Україні - коли сквер, названий на честь людини, яка раніше захищала інтереси Запоріжжя, потім добровільно пішла захищати Україну, буде знов перейменований.

 
Денис Тарасов

Воювати з мертвими - нова методичка для прихильників русского мира. Напевно, це буде прецедентом в Україні - коли сквер названий на честь людини, яка раніше захищала інтереси Запоріжжя, потім добровільно пішла захищати Україну, буде знов перейменований. Методи дуже нагадують методи московії – воювати проти мертвих, це їх почерк.

Рік тому мешканці міста Запоріжжя, майже за добу зібрали голоси, щоб колишній сквер 50-річчя СРСР (так-так, саме таку він має назву в позивній заяві), він же сквер Яланского, був перейменований на честь Дениса Тарасова - запорізького волонтера, адвоката, правозахисника та екоактивіста, який загинув на війні 8 січня 2023 року у Донецькій області.

Депутати міської ради, завдяки Інні Пенчук, її наполегловості, проголосували за перейменування сквера. Тобто громада і депутатський корпус найшли публічно спільну мову. Але є в нас борці з мертвими. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ" (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької міської ради (далі відповідач) в якому просить:

визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Запорізької міської ради від 03.03.2023 №9 "Про перейменування скверу Яланського на сквер Дениса Тарасова у місті Запоріжжі" в частині слів "що розташований на перехрещенні вул. Сорок років Радянської України (нова назва вулиці - Незалежної України) та вул. Лермонтова (нова назва вулиці - В`ячеслава Зайцева) та проспекту Соборного, на земельній ділянці загальною площею 2,5856 га, кадастровий номер 2310100000:009:0349".

 
Сквер Дениса Тарасова у Запоріжжя
Фото: Суспільне Запоріжжя

Справа Дениса Тарасова, не забута. 5 березня о 15:00, в Орджоникідзевському суді, відбудеться суд про скасування рішень Запорізької міської влади про передачу скверу "ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ". Запрошуємо всіх небайдужих. Бо все, що відбувається вже переходить всі межі.

А тих, хто подає такі позови в суд, ті хто раніше незаконно передав цій сквер забудовнику, людині з поганою репутацією, всі ті, хто голосував за ці рішення, ті хто глумиться над пам'яттю загиблого воїна, хочу вам сказати: коли покинете цей світ, за вами ніхто плакати не буде, і прощатись не буде ніхто, і забудуть дуже швидко. А про Дениса будуть пам'ятати, тому що і зараз на його могилі кожний день живи квіти та приходять люди, і через декілька років в центрі міста буде найкращий парк в Запоріжжі – парк Дениса Тарасова.

Михайло Кальницький: Як 100 років тому керманичів київської міліції розстрілювали та садили за системну корупцію

Приводом для резонансного розслідування, що фактично обезголовило правоохоронні органи Києва і Київщини, стала порівняно незначна подія. У квітні 1925-го помічник начальника Київської губміліції Малишев несподівано отримав призначення до Черкас. Перед тим, як залишити попередню посаду, він мав відзвітувати про стан коштів місцевої промміліці. Аж раптом призначена для цього ревізія виявила певну нестачу.

Павло-Роберт Маґочій: Вшанування пам'яті Семена Глузмана – Слави

16 лютого 2026 року помер відомий український психіатр і дисидент Семен Глузман. Він відбув 10 років радянських концтаборів та заслання в часи СРСР. 16 квітня на Міжнародній конференції Української психіатричної асоціації в Києві вшанували пам'ять Семена Глузмана – Слави. Публікуємо промову друга Глузмана та голландського правозахисника Роберта ван Ворена.

Олексій Мустафін: Негус власною волею. Бурхливе життя Теводроса II

Коли у квітні 1868 року британські вояки здобули штурмом гірську фортецю Мекдела – резиденцію ефіопського негуса (або ж імператора) Теводроса II, вони знайшли володаря вже мертвим. І кинулися розривати його одяг на сувеніри. Зупинив ганебне видовище командувач Роберт Нейпір. Який наказав приставити до тіла надійну охорону. Поховали Теводроса II з повагою до його імператорського статусу.

Олександр Алфьоров: Фонтан замість пам'яті

Місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України. Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію! А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України.