Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

У Центрі Леся Курбаса в Києві вручили Премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті".

Про це повідомив Центр Леся Курбаса.

Цьогоріч лавреатами Премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" стали заступниця директора з наукової роботи у Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та історики Олексій Сокирко та Іван Монолатій.

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" заснована 2018 року Громадською організацією "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса", Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, видавництвом "Дух і Літера".

Вона присуджується щороку авторам (літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям), незалежно від місця проживання, за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції. Лауреат Премії імені Леся Танюка отримає: відзнаку – символ нагороди; тритомник Леся Танюка (обрані твори) та книжкову нагороду від видавництва "Дух і Літера".

 
Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.