Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

У Центрі Леся Курбаса в Києві вручили Премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті".

Про це повідомив Центр Леся Курбаса.

Цьогоріч лавреатами Премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" стали заступниця директора з наукової роботи у Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та історики Олексій Сокирко та Іван Монолатій.

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" заснована 2018 року Громадською організацією "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса", Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, видавництвом "Дух і Літера".

Вона присуджується щороку авторам (літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям), незалежно від місця проживання, за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції. Лауреат Премії імені Леся Танюка отримає: відзнаку – символ нагороди; тритомник Леся Танюка (обрані твори) та книжкову нагороду від видавництва "Дух і Літера".

 
Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.