Митники вилучили зуб мамонта часів пізнього плейстоцену України

Київські митники запобігли незаконному пересиланню з України до Катару зуба мамонта, які були типовими тваринами пізнього плейстоцену України (130-13 тисяч років тому).

Про це повідомляє Державна митна служба України.

Рідкісний палеонтологічний зразок відправник з Івано-Франківщини надіслав до Катару, задекларувавши як металевий виріб вартістю $50. Однак, замість металевого предмета під час митного контролю міжнародної посилки митники виявили чималу брилу неправильної форми. 

Для ідентифікації знахідки митники спрямували брилу на експертизу до Національного науково-природничого музею НАН України. Як визначили експерти, виявлена брила – молярний зуб нижньої щелепи мамонта зі збереженими коренями. 
 

Ці зразки нечасто зустрічаються і мають важливе наукове значення.  Темний колір зуба вказує на перебування його у вологому ґрунтовому середовищі. 

"Знахідки таких зубів цінні для дослідження видової різноманітності мамонтів в плейстоцені України. На думку експерта, зразок має культурну, наукову, музейну та освітню цінність, зокрема, рекомендується до внесення до музейного фонду України. Згідно з чинним законодавством України, на вивезення культурних цінностей за кордон потрібне відповідне свідоцтво Міністерства культури України. Такого дозволу митникам надано не було", – йдеться в повідомленні.

По виявленому факту щодо мешканця Івано-Франківщини Київська митниця склала протокол про порушення митних правил за статтею 473 Митного кодексу України. Палеонтологічні зразки вилучили.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".