АНОНС: Круглий стіл "(Не) радянська спадщина українських митців"

12 червня Національний музей літератури України запрошує на

Про це повідомили у Національному музеї літератури України.

Цього року ми відзначаємо 120-річний ювілей Миколи Бажана, талановитого українського поета із покоління наших 1920-х (або Розстріляного відродження), а пізніше — урядовця УРСР.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в суспільних колах було порушене питання про доцільність існування його музею та проспекту його імені в Києві. Те саме стосувалося й інших діячів української культури, які жили й творили в радянський період нашої історії, що його ми тепер переосмислюємо як окупаційний.

Сьогодні ще не сформовано остаточно суспільного консенсусу щодо спадщини наших митців, котрі в той чи той спосіб долучилися до творення радянського дискурсу в українському мистецтві. Тому є потреба говорити про це, не оминаючи гострих питань і дискусій, щоб у чимдалі пришвидшуваному процесі деколонізації / декомунізації не втратити цінну й вагому частину нашої культурної спадщини.

Під час круглого столу плануємо обговорити такі питання:

- механізми й шляхи встановлення радянської влади в Україні

- діячі української культури й нова влада: взаємовигідна угода чи віра в "загірню комуну"

- наші 1920-ті: актуальність вибору між культурною традицією та ідеологією

- наші 1930-ті: вибір між поезією та віршуванням як ціна життя і свободи

- відлига й по відлизі: межі творчої свободи й самовираження

До участі запрошені: історикиня Валентина Піскун, літературознавиці Елеонора Соловей, Павлина Дунай, Валентина Хархун, Ярина Цимбал, Вікторія Назаренко, Ольга Хомета, Альона Артюх, мистецтвознавиці Тетяна Чуйко та Єлизавета Герман.

Коли: 12 червня, початок о 13:30.

Де:Національний музей літератури України (м. Київ, Богдана Хмельницького, 11)

Захід відбуваєтиметься у змішаному форматі. Деталі доступу до зум-конференції будуть повідомлені в день події.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.