АНОНС: Круглий стіл "(Не) радянська спадщина українських митців"

12 червня Національний музей літератури України запрошує на

Про це повідомили у Національному музеї літератури України.

Цього року ми відзначаємо 120-річний ювілей Миколи Бажана, талановитого українського поета із покоління наших 1920-х (або Розстріляного відродження), а пізніше — урядовця УРСР.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в суспільних колах було порушене питання про доцільність існування його музею та проспекту його імені в Києві. Те саме стосувалося й інших діячів української культури, які жили й творили в радянський період нашої історії, що його ми тепер переосмислюємо як окупаційний.

Сьогодні ще не сформовано остаточно суспільного консенсусу щодо спадщини наших митців, котрі в той чи той спосіб долучилися до творення радянського дискурсу в українському мистецтві. Тому є потреба говорити про це, не оминаючи гострих питань і дискусій, щоб у чимдалі пришвидшуваному процесі деколонізації / декомунізації не втратити цінну й вагому частину нашої культурної спадщини.

Під час круглого столу плануємо обговорити такі питання:

- механізми й шляхи встановлення радянської влади в Україні

- діячі української культури й нова влада: взаємовигідна угода чи віра в "загірню комуну"

- наші 1920-ті: актуальність вибору між культурною традицією та ідеологією

- наші 1930-ті: вибір між поезією та віршуванням як ціна життя і свободи

- відлига й по відлизі: межі творчої свободи й самовираження

До участі запрошені: історикиня Валентина Піскун, літературознавиці Елеонора Соловей, Павлина Дунай, Валентина Хархун, Ярина Цимбал, Вікторія Назаренко, Ольга Хомета, Альона Артюх, мистецтвознавиці Тетяна Чуйко та Єлизавета Герман.

Коли: 12 червня, початок о 13:30.

Де:Національний музей літератури України (м. Київ, Богдана Хмельницького, 11)

Захід відбуваєтиметься у змішаному форматі. Деталі доступу до зум-конференції будуть повідомлені в день події.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.