Спасо-Преображенському собору у Чернігові подарували печатку сина Ярослава Мудрого

16 червня Спасо-Преображенський собор у Чернігові отримав для експонування печатку князя Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України .

"Це печатка Святослава Ярославовича, того, хто добудував Спасо-Преображенський собор в Чернігові", — зазначила генеральна директорка Національного заповідника "Чернігів стародавній" Наталія Реброва.

Цінний артефакт заповіднику подарував зі своєї приватної колекції співзасновник і директор "Музею Шереметьєвих" Олексій Шереметьєв. 

"На печатці зображено князя і ми впевнені, що їй місце тут в Спасо-Преображенському соборі. Це унікальна архітектурна пам'ятка часів Київської русі. Це унікальний заповідник. Він є свідченням нашої історії", — розповів Олексій Шереметьєв.

Раніше Національний заповідник "Чернігів стародавній" уклав угоду із найавторитетнішим музейним закладом України — приватним "Музеєм Шереметьєвих". Це угода про співпрацю, наукові дослідження, просвітницьку роботу, та підготовку унікального журналу, присвяченого історії Спасо-Преображенського собору.

 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.