На Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник Ярославу Ісаєвичу

на Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник історику, досліднику, науковцю та академіку Національної академії наук України Ярославу Ісаєвичу та його дружині Ользі.

Про це повідомили у пресслужбі ЛОР.

Пам'ятник, створений у вигляді хреста з постаттю "книжника" з книгою і пером у руках, був розроблений протягом п'яти років за участі доньок Ярослава Ісаєвича – Тетяни і Лесі. На плиті вигравірувано: "Історик, дослідник української культури та книгодрукарства, шукач першоджерел, відновлювач світового контексту української історії, академік НАН України".

Автором пам'ятника є львівський скульптор Андрій Дацко.

Ярослав Ісаєвич (1936–2010) – український історик, академік НАН України, автор численних праць з історії та культури України і Центрально-Східної Європи, кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня, ордена "За заслуги" ІІІ ступеня, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин Стрия. З 2011 року у Львові щорічно проводяться Наукові читання імені академіка Я.Ісаєвича.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.