У Львові відкрили пам'ятник Маркіяну Іващишину

На Личаківському кладовищі Львова відкрили пам’ятник одному з провідників "Революції на граніті" 1990 року, засновнику Мистецького об’єднання "Дзиґа" Маркіяну Іващишину.

Про це написали на фейсбук-сторінці "Інституту стратегії культури".

"Ідея пам'ятника – у створенні монументального, але водночас невагомого простору, виконаного з кортенової сталі. На площинах стилобату наскрізно витяті назви проєктів, створених та започаткованих Маркіяном. Проєкт пам'ятника є результатом колективних обговорень групи митців та втілений Влодком Кауфманом і Олесем Дзиндрою", – йдеться у повідомленні.

Монумент відкрили на п'ятий рік від смерті Маркіяна Іващишина, на відкриття прийшли його друзі та близькі.

Засновник мистецького об'єднання "Дзиґа" Маркіян Іващишин помер 21 травня 2019 року у Львові у віці 52 роки. Його поховали на Личаківському цвинтарі. Він був одним із провідників "Революції на граніті" 1990 року, підприємцем, культурним, політичним та громадським діячем, арт-продюсером низки мистецьких проектів та організатором музичних фестивалів, співтворцем "Львівської газети", керівником радіопроекту "Ініціатива Niko FM" та засновником фестивалю "Флюгери Львова".

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.