Родина Стефана Романіва закликає замість квітів на могилу жертвувати на українські справи

Родина заступника президента Світового конгресу українців Стефана Романіва, який на 68-му році життя відійшов у вічність 26 червня, закликала замість квітів на могилу зробити пожертву на українські справи.

Про це у соцмережах написали рідні Стефана Романіва.

"Немає слів, якими можна описати наше горе! У нас розбите серце! Але нас втішають прекрасні повідомлення підтримки. Було надзвичайно приємно отримувати повідомлення від родини, друзів і багатьох людей, які працювали з ним у багатьох сферах професійного життя та волонтерських організацій як в Австралії, так і поза нею. Це щось надзвичайне. Нас також втішає побачити наскільки життів він вплинув, і як він впливав на зміну світу на краще. Він дійсно залишив свій слід", - йдеться у повідомленні.

Стефан Романів був батьком двох дітей - Петра і Терези та дідусем п'яти онуків. 

"Він був особливою людиною. Наш найкращий друг, наш наставник, наше натхнення. Він був коханням усього життя Анастасії та найкращим чоловіком, якого тільки могла побажати жінка. Як батько він був просто дивовижним. Нічого ніколи не було занадто багато чи занадто важко. Нам неймовірно пощастило називати його своїм татом.

Дорогий Стефане, дорогий Тату - Ти так добре піклувався про нас усіх, а тепер тобі час відпочити і нехай твої батьки Ілько і Марія піклуються про тебе на небі. Ми не можемо передати, як багато ти значив для нас і як сильно будемо сумувати за тобою. Наш Герой! Ми тебе любимо! Вічная Память! Спочивай з миром! Як сказав би Тато: Будьмо! та Go Bombers!", - написали рідні Романа Стефаніва. 

Замість квітів родина Стефана Романіва просить підтримати українські справи і пожертвувати кошти для Ukraine Crisis Appeal, The Preservation Project for St Peter and Paul's Ukrainian Catholic Cathedral та Фонду Оборони України.

Нагадаємо, 26 червня у Варшаві відійшов у вічність Голова ОУН (б) з 2009 по 2022 рік, віце-президент Антиімперського Блоку Народів, заступник Президента Світового Конгресу Українців, голова комісії з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу, очільник Союзу Українських Організацій Австралії Стефан Романів "Береза".

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.