У Херсоні відкрили виставку "Комунізм=рашизм"

У Херсонському обласному краєзнавчому музеї Архів національної пам’яті презентував фотодокументальну виставку "Комунізм=рашизм".

Про це повідомив Архів національної пам'яті.

"Комунізм=рашизм" – це 13 історій про українців ХХ та ХХІ століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму.

Обидва режими – комуністичний та рашистський – знищують все українське: людей, культуру, мову, історію. Геноцид проти українців триває. На восьми стендах можна побачити архівні документи про репресованих українців у ХХ столітті, а також свідчення про сучасні злочини армії окупанта.

"Комунізм і рашизм — це абсолютно ідентичні ідеології з одними й тими самими виконавцями, з одними й тими самими ідеями, і, власне, знизу з'явилися саме ті люди, які ніби як продовження цих речей. Федір Степаненко — це директор школи, який загинув у 38-му році. Наталія Косова – директорка школи з Генічеська, з Херсонщини, вона теж загинула від руки окупантів", — розповів директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик.

Ідея виставки з'явилась наприкінці 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення її дещо переформатували. Перший показ відбувся у червні 2022-го. Експозицію вже побачили жителі понад 50 населених пунктів не лише України, а й Естонії, Литви, Латвії та США. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.