у Львові перепоховають прах одного з останніх командирів УПА Євгена Штендери

13 липня на Личаківському кладовищі у Львові перепоховають останки сотника УПА Євгена Штендери, який помер 22 серпня 2022 року в Канаді.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

"Євген Штендера був командиром середньої ланки в ОУН-УПА. Воював у лавах Організації Українських націоналістів, був офіцером в Українській Повстанській армії, працював журналістом. Будучи в еміграції в Канаді, заснував багатотомне видання Літопису УПА і був відповідальним редактором до 2000 року", — розповів кандидат історичних наук, президент фонду "Літопис УПА" Микола Посівнив.

Чин похорону розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Поховають прах Євгена Штендери та його доньки Софії у родинному гробівці на Личаківському кладовищі (поле №43).

З нагоди перепоховання Євгена Штендери 14 липня о 14:00 в Палаці Мистецтв (вул. Коперника 17) відбудеться показ документального фільму "Рубіж. Грубешівська операція". Цей фільм присвячений спільній польсько-українській атаці на підконтрольне комуністам польське місто Грубешів. Фільм зняли за спогадами Євгена Штендери.

Євген Штендер народився 2 січня 1924 року в селі Волиця-Барилова на Львівщині. Навчався у львівській українській гімназії, згодом у Радехові та Сокалі. У 1940 році став членом Юнацтва ОУН.

З весни 1943 року боровся в лавах УПА на Волині, де проходив військові вишколи. Був військовим референтом у Радехівському повіті, надрайоновим Любачівського (Польща) надрайону, провідником Третьої (ІІІ) округи ОУН (Холмщина і Підляшшя). Був також командиром рейду УПА в Східну Пруссію (зима 1948 року).

У 1956 році емігрував з Німеччини до Канади. На посаді відповідального редактора видавництва "Літопис УПА"працював 25 років (з 1975 до 2000 року). 

У 2010 році Президент України Віктор Ющенко нагородив Євгена Штендеру Хрестом Івана Мазепи — за значний внесок у відродження національної, культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності.

Євген Штендера помер у Канаді 23 серпня 2022 року, на 99 році життя.

 
Євген Штендера
Фото Вахтанга Кіпіані

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.