Як російська пропаганда проти України діє на Заході

Коли Американська асоціація бібліотек назвала нашу з Любомиром Луцюком книгу про УПА "Ворожі архіви" серед найкращих історичних публікацій 2023, для мене це було не просто особистим здобутком. Мені здавалося, що нарешті змінюється ставлення до УПА в західній академічній спільноті. Але, здається, я переоцінив бажання багатьох зрозуміти складне минуле і відмовитися від простих схем, які продовжує просувати Кремль.

 
Книга "Ворожі архіви" 

Коли Американська асоціація бібліотек назвала нашу з Любомиром Луцюком книгу про УПА "Ворожі архіви" серед найкращих історичних публікацій 2023, для мене це було не просто особистим здобутком.

Мені здавалося, що нарешті змінюється ставлення до Української Повстанської Армії в західній академічній спільноті.

Втім, не стільки завдяки старанням українських істориків, як через російську агресію, яка викрила як багато російської брехні про наше минуле сприймали за істину на Заході. Яка показала, як мало Захід розуміє українців, очікуючи їх капітуляції на третій день повномасштабного нападу.

Саме події після 24 лютого 2022 спонукали шукати пояснення того чому українці здатні протистояти значно потужному ворогові. І знаходити його в історії України, зокрема невідомій на Заході історії УПА.

Тому публікація в 2023 році у солідному університетському видавництві Канади книги з англійським перекладом найважливіших документів про українських повстанців та боротьбу з ними комуністичного режиму, була дуже вчасною і доречною.

Західні науковці врешті матимуть можливість на базі першоджерел робити самостійні висновки про те, як і за що боролися вояки УПА, відтак відкинути навʼязані російською пропагандою штампи.

Але, здається, я переоцінив бажання багатьох зрозуміти складне минуле і відмовитися від простих схем, які продовжує просувати Кремль.

10 квітня в американському видані The Nation зʼявилася публікація "Чому американська бібліотечна асоціація відбілює історію українських нацистів?". Назва типова для такого роду наклепницьких статей.

 

У змісті теж нічого нового: в якості ілюстрації фото Гімлера та вояків Ваффен СС дивізії "Галичина", про яку в книзі лише те, що командування УПА виступало проти її створення.

Далі про те, що автором книги є Вʼятрович, який просунув через український парламент закон, що "глорифікує нацистських злочинців" (йдеться про декомунізацію, зокрема про ухвалений ВРУ закон про правовий статус учасників боротьби за незалежність), про "виправдовування масових вбивств євреїв та поляків", яке завдяки мені стало державною політикою в Україні.

І, звичайно, покликання на головного борця з антисемітизмом українців Едуарда Долінского, якого залюбки цитують росіяни.

Тобто все те, що десятки разів повторювали російські пропагандисти з різними прізвищами і різними мовами у різних виданнях з 2014 року.

Автор тексту Лєв Голінкін - не новачок у цій брудній справі - він писав вже про фашистів на Майдані, нацистів у Азові, та "не все так однозначно" із знищенням Росією українських міст на Донбасі.

Втім, цей інформаційний "баян", здається, і цього разу зіграв успішно.

Через кілька днів після публікації на нього відреагували в Американській бібліотечній асоціації: "Комітет історичних матеріалів вилучив зі списку найкращих історичних матеріалів 2023 р. "Ворожі архіви: радянські протиповстанські дії та український націоналістичний рух — вибране з архіву таємної поліції", редакторами якого були Володимир В'ятрович і Любомир Луцюк. Комітет розглядатиме інструкції та процедури нагородження. Просимо вибачення за шкоду, завдану першим включенням роботи до списку".

Сподіваюся, процедура перегляду включатиме ознайомлення із змістом книги, що не вважав за потрібне автор статті, не навівши жодної цитати з неї на підтвердження своїх тез.

А ще для обʼєктивного рішення варто ознайомитися із особливостями того, як діє російська пропаганда на Заході в інформаційній війні проти України. Стаття Голінкіна точно колись буде вивчатися фахівцями саме в такому контексті.

Леся Воронюк: У канадському парламенті заборонили виступ засновниці Всесвітнього дня вишиванки через сорочку Бандери

За інформацією, яку я отримала від керівництва Конгресу Українців Канади, депутат-ліберал українського походження Іван Бейкер заблокував мій виступ в канадському парламенті через... сорочку Степана Бандери, яку ми спільно із проєктом Вишивка в одязі видатних українців відтворили у 2022 році.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!