АНОНС: Виставка світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло"

18 липня у Львівському палаці мистецтв відбудеться відкриття виставки світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло".

Про це повідомляє Львівський фотомузей.

Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу мистецтв.

Спеціальний гість Ярослав Коретчук – директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім.С.Бандери.

Липень 1941року став для Галичини місяцем жаху, потрясінь і жалоби. Втікаюча совєтська влада без суду з безпрецедентною жорстокістю розправлялася зі всіма, хто знаходився в ув'язнені або під слідством. Розбивши тюремні брами люди побачили жахливі картини – понівечені тіла, багато з яких не можна було опізнати.

За тиждень від початку війни було розстріляно близько 24 тис. осіб. Протягом липня у Львові, Самборі, Золочеві, Дубно, Дрогобичі в цілому в 22 містах Галичини відбувались розшуки, опізнання і поховання жертв.

Для Івано-Франківська поховання жертв відтермінувалось на 48 років. Чекісти встигли вивезти ув'язнених з тюрми в урочище Дем'янів Лаз і розстріляти іх там, закопавши у ямах. В 1989 р з ініціативи Народного Руху, Українсько Гельсінської Спілки почалися пошуки захоронень. Точного місця ніхто не знав і тому тільки на 14 ямі вдалось натрапили на людські останки.

Свідком і учасником цих подій був Богдан Гладун, син репресованого. Все що відбувалося він фіксував на фотоплівки, які зберіг до тепер і на матеріалах яких зроблена експозиція. Ці фотосвідченя дають розуміння чому в 2022 році все знову повторилось в Бучі, Гостомелі, Ірпіні, Бородянці, і що непокаране зло повертається знову.

Коли: 18 липня, 18:00

Де: Львівський палац мистецтв (вул. М.Коперника, 17) 

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.