АНОНС: Виставка світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло"

18 липня у Львівському палаці мистецтв відбудеться відкриття виставки світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло".

Про це повідомляє Львівський фотомузей.

Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу мистецтв.

Спеціальний гість Ярослав Коретчук – директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім.С.Бандери.

Липень 1941року став для Галичини місяцем жаху, потрясінь і жалоби. Втікаюча совєтська влада без суду з безпрецедентною жорстокістю розправлялася зі всіма, хто знаходився в ув'язнені або під слідством. Розбивши тюремні брами люди побачили жахливі картини – понівечені тіла, багато з яких не можна було опізнати.

За тиждень від початку війни було розстріляно близько 24 тис. осіб. Протягом липня у Львові, Самборі, Золочеві, Дубно, Дрогобичі в цілому в 22 містах Галичини відбувались розшуки, опізнання і поховання жертв.

Для Івано-Франківська поховання жертв відтермінувалось на 48 років. Чекісти встигли вивезти ув'язнених з тюрми в урочище Дем'янів Лаз і розстріляти іх там, закопавши у ямах. В 1989 р з ініціативи Народного Руху, Українсько Гельсінської Спілки почалися пошуки захоронень. Точного місця ніхто не знав і тому тільки на 14 ямі вдалось натрапили на людські останки.

Свідком і учасником цих подій був Богдан Гладун, син репресованого. Все що відбувалося він фіксував на фотоплівки, які зберіг до тепер і на матеріалах яких зроблена експозиція. Ці фотосвідченя дають розуміння чому в 2022 році все знову повторилось в Бучі, Гостомелі, Ірпіні, Бородянці, і що непокаране зло повертається знову.

Коли: 18 липня, 18:00

Де: Львівський палац мистецтв (вул. М.Коперника, 17) 

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.