В окупованому Луганську знесли пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору

17 липня у тимчасово окупованому Луганську російські окупанти демонтували пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору.

Про це повідомив начальник Луганської ОВА Артем Лисогор у Facebook, пише korrespondent.net.

Таке рішення ухвалили місцеві депутати-колаборанти на сесії. Ніби надійшло звернення від "невдоволених луганчан". 
 
Лисогор зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення Росії на Луганщині жили близько 30 громадянин, які стали жертвами сталінського режиму. Загалом жертвами сталінських репресій стали зокрема десятки тисяч луганчан.
 
"За словами представників окупаційної влади, сталінського терору в нашому регіоні не було, а ці пам'ятники ображали патріотичні відчуття луганчан. 17 липня 2024 роки вони вчергове змінили історію Луганщини на свій лад", - наголосив очільник ОВА.
Пам'ятник жертвам репресій був установлений у вересні 1990 року. Пам'ятник у вигляді стели з чорного граніту з вигравіруваним хрестом був на місці масових розстрілів - Гусинівському цвинтарі, де в 1977 році було виявлено поховання жертв репресій.
 
Пам'ятник жертвам масового голоду 1932-1933 років (Голодомору) був установлений у 2008 році. 
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.