Вперше в Україні одну з вулиць назвали іменем Степана Хмари

У Червонограді на Львівщині одну з вулиць перейменували на честь політика і дисидента Степана Хмари.

Про це повідомила дружина Степана Хмари Роксолана.

"Вперше в Україні увіковічнили імʼя людини, яка стала легендою, і яка довго жила і працювала лікарем стоматологом в цьому місті. Звідтам його забрали до Сибірських концтаборів і звідтам потім, його було забрано і обрано (Львівський залізничний округ) до Верховної Ради ще УРСР, яку, по волі також і Степана Хмари, було перейменовано у Верховну Раду України", – написала Роксолана Хмара.

Народився Степан Хмара 12 жовтня 1937 року в селі Боб'ятин Червоноградського району Львівської області. У 1964 році закінчив Львівський державний медичний інститут. У 1972 році брав участь у випуску підпільного журналу "Український вісник" та займався поширенням самвидаву.

У 1980 році Степана Хмару арештували та засудили до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею "антирадянська агітація та пропаганда". Вийшовов на волю у 1987-му, долучився до відтворення української Гельсінкської групи.

Навесні 1990 року Степана Хмару було обрано депутатом Верховної Ради України. Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук'яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію. Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом із студентами на Майдані в Києві.

Тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України І, ІІ та IV скликань. У 2006 році Степану Хмарі було присвоєно звання Героя України із врученням Ордена Держави "За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії". Помер 21 лютого 2024 року у віці 86 років.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.