В Німеччині горить будівля, де був підписаний Емський указ

На німецькому курорті Бад-Емс пожежею охоплена будівля, де Олександр ІІ підписав Емський указ, який забороняв українську мову в багатьох сферах життя.

Про це пише Deutsche Welle.

На німецькому курорті Бад-Емс у федеральній землі Рейнланд-Пфальц палає одна з історичних будівель, включених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Пожежа спалахнула у міському замку XVII століття, відомому як "Будинок чотирьох веж", до її гасіння були залучені понад 200 пожежників. Будівля була зачинена, причина займання невідома. 

"Будинок чотирьох веж" або Карлсбург, зведений в епоху бароко в 1697 році, є однією з головних історичних будівель цього всесвітньо відомого водолікувального курорту. Кілька років тому він отримав статус пам'ятника ЮНЕСКО серед інших таких європейських пам'яток.

Свого часу цей будинок вважався неофіційною літньою резиденцією російського імператора Олександра II під час відвідин Бад-Емса. 30 травня 1876 року тут був підписаний Емський указ, спрямований на суттєві обмеження використання української мови в Російській імперії. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.